У нас жодним чином не виникає сумнівів у питанні, ба навіть питання не виникає чи були Марія та Йосип поганими чи добрими батьками, коли загубили Ісуса в храмі. Чому? Варто було би поставити таке питання… Адже вони цілий день йшли дорогою до Назарету і не помітили, що з ними немає сина? Хлопцеві 12 років, Він залишається три дні без догляду, без відому батьків у великому та незнайомому місті. Як це сприймати? Який урок сучасні батьки можуть винести з поведінки Марії та Йосипа. Яка таємниця (та й ще радісна) ховається в описі «підліткових проблем» нашого Господа?
Слухайте на «Радіо Марія» ефір з отцем Олексієм Самсоновим із циклу катехиз про тайни святого розарію.
Що означає слова «зазвичай» ходили у храм на свято? Дуже часто ми, віруючі, за традицією, за звичаєм ходимо в храм Божий. Традиція, звичай ходіння у храм – це погане чи добре? Чому в Євангелії від Луки ми не знаходимо слів Діви Марії під час паломництва: «Ісусе, не ходи туди, Ісусе іди гарненько?» І як оцінювати втрату Ісуса? Чому тільки після цілого дня паломництва свята родина з Назарету помітила, що сина, маленького хлопця немає? Цікаво, що спочатку Ісуса шукали серед близьких, рідних та знайомих, але потім, зневірившись, повертаються до Єрусалиму, ідуть до храму. Опис «проблеми виховання» багато може сказати в духовному сенсі. Адже ми шукаємо чогось життєво цінного для нас (Ісуса) спочатку серед людей, серед близьких, і аж потім, не знайшовши істини серед них, – ідемо в Єрусалим, входимо в брами храму, в молитву, в глибокий контакт з Богом. Але різниця між нами і батьками Христа полягає в тому, що Марії та Йосипові було потрібно лише один день, щоби збагнути істину, а ми нерідко лише в кінці життєвого шляху перестаємо шукати Ісуса серед натовпу. Чому Ісуса шукали аж три дні? В чому символіка цієї цифри? Дивує також збіг, що три дні Йона провів в череві кита, а Ісус – в печері перед Воскресінням. Дивний збіг обставин, а можливо алюзія на страждання Ісуса і перебування в печері. Через три дні Марія та Йосип знайшли Ісуса в храмі, і через три дні після смерті кожен з нас може віднайти в своєму серці храм Святого Духа.
Цікавий діалог відбувся між Марією та її Сином: «Чому Ти нам таке заподіяв? – Мені треба бути при справах Мого Отця». Насправді Марія також перебуває в пошуці, вона намагається зрозуміти чому в її житті таке сталося. Марія зображена в динаміці, в розвитку, власне як і її Син «зростав літами та мудрістю». Сьогодні ми розважаємо ці події як радісні таємниці розарію. Я думаю, що після трьох днів пошуку Ісуса, радості було небагато. Був відчай. Куди ділася дитина? Принаймні, кожен нас реагував саме таким чином. Навіть в житті Марії траплялися ситуації, коли Ісус був втрачений. Тому, коли ми почнемо занепадати на дусі і будемо думати, що Бог нас покинув, Ісус «вивітрився» з нашого серця – згадаймо Марію, вона також переживала страждання втрати близькості з Христом.
Ісусову відповідь вона не розуміє, але розважає. Якщо ми не розуміємо Божого Слова, коли читаємо Євангеліє, не варто знеохочуватися, адже навіть Марія, будучи Матір’ю «Воплоченого Слова» не всі Його слова розуміла, але роздумувала. Тож, хай роздуми не полишать нас і під час молитви розарію, коли доберемося до п’ятої таємниці – віднайдення Ісуса Христа у храмі.
Того часу Ісус сказав фарисеям: «Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А якийсь бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; та й пси приходили й лизали його рани.
Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом. А народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого.
Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте — і не будете осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.