Того часу Ісус явив себе знову учням біля Тиверіадського моря. А явив так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: «Іду рибу ловити!»
Говорять йому: «Ідемо й ми з тобою». Вони вийшли й сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. А як настав уже ранок, став Ісус на березі, але учні не знали, що це Ісус. Отже, каже їм Ісус: «Діти, чи є у вас щось з риби поїсти?» Відповіли йому: «Немає». Він же сказав їм: «Закиньте невода праворуч човна – і знайдете». Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це ж Господь!» Тож Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. А коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: «Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили». Тож Симон-Петро піднявся і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: «Ідіть, снідайте». І ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» – знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, так само й рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням, після того, як воскрес з мертвих.
Чому перед створенням людини Бог говорить у множині: «Створімо людину на Наш образ»? До кого Він звертається? І що історія створення розповідає нам про те, ким насправді є людина? Про це у своїй катехезі на Радіо Марія розповідає отець Олексій Самсонов.
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. Покликавши його, сказав йому: “Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш розпоряджатися”. Став міркувати собі управитель: “Що ж мені робити, адже мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
Того часу один з тих, які сиділи при столі, сказав Ісусові: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві». Він же сказав йому: «Один чоловік справляв великий бенкет і запросив багатьох; і послав свого слугу в годину бенкету, щоби сказав запрошеним: “Приходьте, бо вже все готове”.