Зцілення пам'яті від болю. Або, як не наступати на одні й ті ж граблі?

Найчастіше ми приходимо до сповіді де відкриваємо свої болі та помилки. Протягом життя помічаємо, що часто повторюються одні й тіж самі гріхи. В такому випадку ми запитуємо себе - чому ж існує моя привязаність до гріха? Буває, що ми зарікаємося, мовляв ніколи більше, але всеодно падаємо. Тут важливо проявити милосердя до себе, - розповідає сестра Тетяна Богославець.

Причиною постійних помилок може бути ситуація в дитинстві, коли батьки казали, що ти безнадійний\а чи будеш як батько, або у тебе нічого не вийде тощо. І ми несемо це повідомлення з дитинства на підсвідомому рівні в доросле життя. Подібний прояв можна побачити на прикладі сім'ї алкоголіків, коли дівчина шукає та знаходить собі чоловіка алкоголіка, хоча й не хоче такого. 

Ми свідомо та несвідомо вибираємо деструктивні зв'язки бо звикли та знаємо саме таку модель поведінки. І якщо ми не вирішимо таку ситуацію та не пропрацюємо помилки то буде повторення до тих пір, поки не здамо цей екзамен.

Ми постійно в залежностях тому, що маємо стійкі внутрішні опори вирішення проблеми. Щоб не повторювати один і той же гріх потрібно вийти за межі звичного його вирішення, адже мозок знає лише один звичний шлях реакції.

Щоб не наступати на одні й ті ж граблі починайте діяти по іншому, використовуйте нові методи та вчинки. 

Потрібне зцілення пам'яті від травмуючих моментів життя.
Для зцілення пам'яті від болю потрібно поставити правильний діагноз - це вже 50% роботи. Зцілення пам'яті складається з пробачення та прийняття. Нам потрібна допомога духівника, або терапевта. Рекомендовано, щоб поруч була людина, якій ми довіряємо та можемо відкритися. 

Нам всім трапляються грубі сказані в серцях слова. Непрощення та образи повторюються - це як незалічені рани і їх потрібно системно лікувати розмовою з другом, священником, спеціалістом.

Придушенні емоції в майбутньому можуть вийти в інший спосіб, тому потрібно говорити про свої болі. Ті, хто не знають свою історію приречені на її повторення. 

Рубець залишається, але він не болить, а лише нагадує спокійно про ситуацію.