Владика Станіслав ШИРОКОРАДЮК: "Буде дуже багато перешкод і протестів направлених проти приїзду в Україну Папи Франциска"

- Має пройти величезна підготовка до приїзду Папи, передусім, духовна.- Зазначає єпископ.- Є дуже багато перешкод. Треба, щоб спільноти: парафіяльні та дієцезіальні розпочали активну молитву саме у цьому намірі. Візит Понтифіка - означає дуже багато, для тої держави, куди він їде. Тому варто пам'ятати, що є не тільки Бог, що нас любить, але, й злий дух, що нас ненавидить - сатана. Буде дуже багато перешкод і протестів. Можливо, не стільки, як 15 років тому, але не мало.
Мені здається, що в Україні зараз, як би там не було - ІНША влада. Не забуваємо, що і Кравчук і Кучма, були радянські люди. Вони гарно говорили, але нічого не виконували. Мене дуже здивувало, що і Ющенко пообіцяв багато, і теж нічого не виконав, здається, що при ньому - було ще гірше, якщо брати питання невідання храмів. У цій владі, є безліч недоліків. Але думаю, що якщо Порошенко пообіцяє - то відасть храми. Реалії зараз інші.
Дискутуємо у питанні відання храмів і з УГКЦ. Це проблема нашого виховання - мусимо чесно сказати. Колись було загальне гоніння і на РКЦ і на УГКЦ, особливо у 1930-хх роках. Можливо наші брати постраждали ще більше, бо вони ВЗАГАЛІ були заборонені, а ми хоч щось мали. У 1946 році відбувся фальший Львівський псевдособор, на якому всі храми у греко-католиків забрали і віддали православним. Православні з радістю прийняли, бо їм передала влада. Пройшов час, настали 1990-ті, греко-католики взялися повертати храми. Де повертали добровільно, де штурмом... На жаль, греко-католики забули, що забирати чуже, теж негарно, тому забрали і наші церкви. Коли ми їх про це запитали.-Чому ви це зробили? - Вони відповіли,- Нам влада передала! Ми визнаємо, що вони є вашими, але зараз їх віддати не можемо.- Як на мене,-продовжує владика Станіслав.- тут склалася така невідповідність,- Якщо у мене забирають, то це гріх, а як я відбираю - то це добрий вчинок!- Все можна вирішити, якщо є бажання! Не так вже багато тих храмів. Ми не вимагаємо повернення тих храмів, де нема наших вірних! Будь-ласка, користуйтесь!
Сьогодні динаміка будування храмів  - трохи спала. Але, в порівнянні з тими радянськими часами - парафіян збільшилося. Тоді було лише три єпархії, що були відновленні: Львівська архідієцезія, Житомирська, Кам'янець-Подільська. Також існувала Закарпатська адміністрація, нею опікувався нунцій. Ну який з нунція адміністратор, скажімо чесно? Він не знав ні мови, ні людей. Важко працювалося, бо доводилося долати величезні відстані. Тільки собі уявіть, до Житомирської єпархії належав також Луганськ і Донецьк! Обслуговували, як могли. Зараз все відновлено. Прагнемо, ще одну митрополію, однієї (Львівської) явно мало. Тому загальна динаміка розбудови краща, хоча активність людей трішки менша.