Вміння змінюватися

Останні двадцять років для людей старшого покоління відбувся квантовий скачок не в розвитку, але в різниці усталених поглядів, які в науці називають парадигмами. Дуже складно було звикнути, що велика держава, в якій всі ми народилися зникла з мапи світу. Дуже складно було почати жити в країні, де турбота про власний добробут була покладена на плечі самої людини. Розграбування економіки, створення надпотужного олігархічного капіталу, нові вектори політики зовнішньої і внутрішньої - це далеко не повний перелік кардинальних змін, що сталися останніми роками, за останні два десятиліття. Але це не головне, бо найпоказовішими були зміни, які схематично можна визначити «ковбаса коштувала руб, а хліб десять копійок». Ці зміни насправді сколихнули соціум. Ось чому такою популярністю користувалася комуністична партія України перший десяток років незалежності держави.  Серед фаворитів на чергових виборах вже давно немає компартії, і про ковбасу за руб вже не почуєш. Чому? Українське суспільство адаптувалося до змін? Люди змінилися? Хочеться вірити, але видається, що просто вимирає старше покоління, з вуст яких ми чули слова про доступні продукти харчування. Глобальні зрушення, які сколихнули світ і наш постсовковий простір продовжуються. В епоху інформаційного суспільства, науково-технічної революції вони відбуваються набагато швидше, ніж в минулому. Усвідомлення цих трансформацій не встигає за новими змінами, які як нова хвиля накривають нас з головою і знову відтягують від берега. Вже не вистачає сили нормально вхопити повітря, адже нова хвиля з новою силою відміряє невпинну ходу глобальних змін, і вже немає сили добратися до такого близького, але недосяжного берега твердих переконань та моральних принципів. Зауважте, що розрив між поколіннями відбувається не в точці розділення батьків і дітей. Вже старші брати і сестри не мають контакту з молодшими. Поговоріть з педагогами в школі, які ходять в постійному стресі, що діти вже настільки відрізняються від своїх попередників. Соціум сегментується і розколюється кожні чотири - вісім років, сигналізуючи про появу нових поколінь, зовсім інших і незрозумілих для попередників. Ми втрачаємо єдність і цільність навіть не за мовним принципом. Молодь вже давно голосує не за Pepsi, покоління Pepsi – вже в далекому минулому. А до чого тут школа лідерства на християнській радіостанції? Світ, який невпинно змінюється залишає християнство далеко позаду в своїх методах роботи. Мова зараз не йде про змінюваність вічних речей, як-то зміна Символу віри. Ми розуміємо, що Церква має вимір вічності навіть тут – на землі. Але якщо проаналізувати лише царину християнської музики, то варто сказати, що тенденції молодіжної християнської музики відстають на 20 років від загальносвітових. В кількох церквах почали використовувати проектори та мультимедіа презентації, і це велике досягнення, якщо не рахувати, що в світі з’явилися більш сучасні засоби. Власне тому нам треба розвивати цю лідерську якість – реагувати на зміни, змінюватися самим, навіть провокувати зміни, чинячи свій вплив на світ, християнський вплив.