Слухати Радіо

03:00

Меса

В ефірі

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Меса

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:40

Дитяча катехиза

Блаженний Симеон Лукач: мученик за віру

…«Дивні діла Твої, Господи..»… Гідні подиву і шляхи, якими йде людина до святості. Йде не тільки сама, а й веде за собою інших, заохочуючи їх своїм ставленням до віри, відданістю Богу, прикладом свого життя веде людей здобувати Царство Боже.
В цій програмі розглядаємо постать блаженного Симеона Лукача, який був переслідуваний комуністичною владою, але не зрікся Бога та Церкви, загинув внаслідок важкої хвороби.
«Я, Лукач Симеон Михайлович, народився в с. Старуня Солотвинського району Станіславівської обасти. В семім році життя розпочав науку в місцевій початковій школі. По трьох роках вчився в повітовій школі в місті Богородчанах. Потім вступив до гімназії в м. Коломия, де вчився 8 років. Середню освіту скінчив іспитом зрілости (матурою) в 1913 році. Того самого року був прийнятий до Духовної семінарії в Станиславові в ціли богословських студій. З причини першої світової війни (1914-1918) мав дволітню перерву в науці, тому закінчив студії в 1919 році і того ж року в місяцю жовтню Єпископ Хомишин висвятив мене на священика…».
У листопаді 1920 року о. Лукач отримав призначення префекта Станіславівської духовної семінарії і одночасно став заступником професора богослов’я.
У травні 1921 року був направлений душпастирем у село Саджаву. 27 березня 1922 року о. Лукач – викладач релігії і катехит у гімназії. 30 листопада того ж року став духівником Станіславівської духовної семінарії.
6 червня 1929 року о. Симеона призначають професором богослов’я духовного ліцею, а з 27 травня 1938 року він стає професором Станіславівської духовної семінарії.
У 1945 році Кир Григорій Хомишин уділив йому єпископське свячення. До березня 1946 року працював священиком у Старуні разом з місцевим парохом.
Після Львівського лжесобору 1946 р. Симеон Лукач не зрікся переконань і не погодився перейти пію юрисдикцію Московського патріархату. Таким чином він був вимушений перейти на нелегальне становище і провадив душпастирську роботу в хаті свого брата, одночасно влаштувавшись працювати бухгалтером в столярній майстерні в селі. Так тривало до 1949 року. Хтось доніс на владику Лукача і 26 жовтня 1949 р. органи КДБ вперше заарештували його. Після винесення вироку у серпні 1950 р. – 10 років ув’язнення – виконував каторжну роботу на лісо-заготівлі в таборі Красноярського краю.
11 лютого 1955 р. був звільнений і повернувся до рідного села.
У липні 1962 р. його заарештували вдруге і засудили на 5 років у колонії суворого режиму. На численних допитах Владика Симеон на все, що стосувалося його особи, давав правдиві і героїчні відповіді. Але кожного разу, коли мова заходила про когось іншого, кого можна було наразити на небезпеку, його відповідь завжди була незмінною: «На этот вопрос мои религиозные убеждения греко-католика запрещают мне давать ответ. Этот вопрос есть вопросом моей совести и поэтому дать ответ я отказываюсь».
У березні 1964 р. через критичний стан здоров’я – туберкульоз легенів – був звільнений з ув’язнення і перевезений до рідного села Старуня.
Помер 22 серпня 1964 р. як мученик за віру у рідному селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області і похований на сільському цвинтарі.
Ексгумація проведена 18.07.2003 р. судово-медичним експертом-криміналістом Івано-Франківського обласного бюро судово-медичних експертиз Омеляном Левицьким. “Акт судово-медичного дослідження № 73/3970-МК” від 28.08.2003.
Він трудився, його ображали; він благословляв – його гонили, а він терпів… Страдницьке, мученицьке життя, але гідне наслідування і пошанування. І жодного докору на долю, а тільки добра віра і Божа справа. «За все дякуйте, така бо воля Божа щодо вас у Хресті Ісусі» (І Сол. 5,18). І свідком його мучеництва є Бог, а він, блаженний мученик – «слуга Христовий і завідувач тайн Божих» (І Кор. 4,1).
"Якщо хочеш почути, як Бог тебе любить, іди на сповідь", - о. Міхал Бранкевич

"Якщо хочеш почути, як Бог тебе любить, іди на сповідь", - о. Міхал Бранкевич

Чому нам важливо сповідатися? На чому маємо зосередитися, коли йдемо до прийняття Святого Причастя, та як часто потрібно приступати до сповіді, ділиться в програмі "У ваших намірах" о. Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Священник зауважує: "Гріхи заперечують благодаті Божій через Причастя діяти в нашому житті."
2026-06-09 00:00:00
Бог ніколи не буде приниженим

Бог ніколи не буде приниженим

Люди можуть заперечувати існування Бога, насміхатися з віри або відкидати Його закони. Проте це не здатне зменшити Божу велич. Сонце не перестає світити через те, що хтось заплющив очі. Так само Божа слава не залежить від людського визнання. У програмі мову веде редакторка та ведуча Тернопільської студії Наталя Галущак.
2026-06-07 00:00:00
Зцілення національних ран: уроки примирення від Австралії

Зцілення національних ран: уроки примирення від Австралії

Британський громадський діяч Джон Бонд та його дружина Мері діляться досвідом примирення та зцілення національних ран. Гість розповідає про свою багаторічну роботу в Австралії, зокрема про ініціативу «День вибачення», яка допомогла визнати трагедію «вкрадених поколінь» — дітей аборигенів, примусово вилучених із родин для подальшого виховання в сім’ях білих австралійців. Пан Бонд проводить паралелі між австралійським минулим та сучасними викликами України, зокрема депортацією українських дітей Росією. Він підкреслює, що шлях до відновлення починається з визнання правди та активної участі суспільства у процесах реабілітації. Джон Бонд також висловлює підтримку українському народові, відзначаючи їхню мужність у захисті демократичних цінностей, яка є прикладом для всієї Європи.
2026-06-05 00:00:00
Джерело святості і життя: як у Київсько-Житомирській дієцезії пройшли Дні підлітка

Джерело святості і життя: як у Київсько-Житомирській дієцезії пройшли Дні підлітка

Три дні інтенсивної молитви, щирого спілкування та драйву без гаджетів. Цього року Дієцезіальні дні підлітка зібрали близько 400 учасників, які разом шукали відповіді на важливі питання віри, долали труднощі та відкривали свої серця для Бога. Читайте про те, як команда організаторів та молодь переживали цей особливий час під проводом Святого Духа.
2026-06-04 00:00:00
Серце Ісуса — символ любові та відшкодування: чому цей рік є особливим для України

Серце Ісуса — символ любові та відшкодування: чому цей рік є особливим для України

Червень традиційно присвячений особливому вшануванню Пресвятого Серця Ісуса, проте цей рік має виняткове значення для вірян в Україні. У програмі «У ваших намірах» на Радіо Марія отець Ян Подобінський та сестра Люцина розкривають глибину цього культу: від об’явлень святій Маргариті Марії Алякок до важливості особистого та загальнонаціонального присвячення себе Божому Серцю. Дізнайтеся про дев’ять п’ятниць місяця, почесну варту та духовну силу відшкодування за гріхи у часи війни.
2026-06-04 00:00:00