Слухати Радіо

Зараз в ефірі

20:30

Недільні читання

В ефірі

Архіпастир відповідає

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

23:00

Акафист

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Літургія годин (Бревіарій)

01:10

Недільні читання

01:40

Духовні читання

02:00

Непісні розмови

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Відкрите питання

06:00

Дитяча катехиза

Блаженний Симеон Лукач: мученик за віру

Поділитись з друзями
…«Дивні діла Твої, Господи..»… Гідні подиву і шляхи, якими йде людина до святості. Йде не тільки сама, а й веде за собою інших, заохочуючи їх своїм ставленням до віри, відданістю Богу, прикладом свого життя веде людей здобувати Царство Боже.
В цій програмі розглядаємо постать блаженного Симеона Лукача, який був переслідуваний комуністичною владою, але не зрікся Бога та Церкви, загинув внаслідок важкої хвороби.
«Я, Лукач Симеон Михайлович, народився в с. Старуня Солотвинського району Станіславівської обасти. В семім році життя розпочав науку в місцевій початковій школі. По трьох роках вчився в повітовій школі в місті Богородчанах. Потім вступив до гімназії в м. Коломия, де вчився 8 років. Середню освіту скінчив іспитом зрілости (матурою) в 1913 році. Того самого року був прийнятий до Духовної семінарії в Станиславові в ціли богословських студій. З причини першої світової війни (1914-1918) мав дволітню перерву в науці, тому закінчив студії в 1919 році і того ж року в місяцю жовтню Єпископ Хомишин висвятив мене на священика…».
У листопаді 1920 року о. Лукач отримав призначення префекта Станіславівської духовної семінарії і одночасно став заступником професора богослов’я.
У травні 1921 року був направлений душпастирем у село Саджаву. 27 березня 1922 року о. Лукач – викладач релігії і катехит у гімназії. 30 листопада того ж року став духівником Станіславівської духовної семінарії.
6 червня 1929 року о. Симеона призначають професором богослов’я духовного ліцею, а з 27 травня 1938 року він стає професором Станіславівської духовної семінарії.
У 1945 році Кир Григорій Хомишин уділив йому єпископське свячення. До березня 1946 року працював священиком у Старуні разом з місцевим парохом.
Після Львівського лжесобору 1946 р. Симеон Лукач не зрікся переконань і не погодився перейти пію юрисдикцію Московського патріархату. Таким чином він був вимушений перейти на нелегальне становище і провадив душпастирську роботу в хаті свого брата, одночасно влаштувавшись працювати бухгалтером в столярній майстерні в селі. Так тривало до 1949 року. Хтось доніс на владику Лукача і 26 жовтня 1949 р. органи КДБ вперше заарештували його. Після винесення вироку у серпні 1950 р. – 10 років ув’язнення – виконував каторжну роботу на лісо-заготівлі в таборі Красноярського краю.
11 лютого 1955 р. був звільнений і повернувся до рідного села.
У липні 1962 р. його заарештували вдруге і засудили на 5 років у колонії суворого режиму. На численних допитах Владика Симеон на все, що стосувалося його особи, давав правдиві і героїчні відповіді. Але кожного разу, коли мова заходила про когось іншого, кого можна було наразити на небезпеку, його відповідь завжди була незмінною: «На этот вопрос мои религиозные убеждения греко-католика запрещают мне давать ответ. Этот вопрос есть вопросом моей совести и поэтому дать ответ я отказываюсь».
У березні 1964 р. через критичний стан здоров’я – туберкульоз легенів – був звільнений з ув’язнення і перевезений до рідного села Старуня.
Помер 22 серпня 1964 р. як мученик за віру у рідному селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області і похований на сільському цвинтарі.
Ексгумація проведена 18.07.2003 р. судово-медичним експертом-криміналістом Івано-Франківського обласного бюро судово-медичних експертиз Омеляном Левицьким. “Акт судово-медичного дослідження № 73/3970-МК” від 28.08.2003.
Він трудився, його ображали; він благословляв – його гонили, а він терпів… Страдницьке, мученицьке життя, але гідне наслідування і пошанування. І жодного докору на долю, а тільки добра віра і Божа справа. «За все дякуйте, така бо воля Божа щодо вас у Хресті Ісусі» (І Сол. 5,18). І свідком його мучеництва є Бог, а він, блаженний мученик – «слуга Христовий і завідувач тайн Божих» (І Кор. 4,1).

Відгуки

Діва Марія: маленька дівчинка з Назарету, яка своїм тихим служінням ощасливила зранене Серце Бога

Діва Марія: маленька дівчинка з Назарету, яка своїм тихим служінням ощасливила зранене Серце Бога

В катехезі Ірена Сашко, доктор екуменічного богослов’я, маріолог, філологиня, авторка книг "Марія - Наставниця Богосяйна" та "Розарій", розкриває тему: Марія і любов.
Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

У свято Пресвятої Діви Марії Скорботної разом з отцем Міхалом Бранкевичем розмовляли про страждання. Виявляється, говорить автор програми, страждань уникнути практично неможливо. Священник каже, що страждання - це сигнал певного безладу та поділяє їх на кілька категорій...
"Покликання можна розпізнати не лише в дитинстві, але й у зрілому віці", - отець Мар'ян Мельничук

"Покликання можна розпізнати не лише в дитинстві, але й у зрілому віці", - отець Мар'ян Мельничук

Брат-францисканець у суботній програмі говорив про розпізнання покликання.
Про користь та шкоду цукру, бобових овочів та квашених овочів

Про користь та шкоду цукру, бобових овочів та квашених овочів

Юлія Мурашевич - дієтолог пансіонату "Життєдар" розповідає про користь та шкоду цукру, який ми споживаємо, користь овочів, зокрема бобових. Наприкінці програми подає корисний рецепт квашення огірків.
Дієтолог наголошує, що дуже важливо їсти менше консервованих продуктів, а надавати перевагу квашеним, адже вони вирівнюють кислотно-лужний баланс і створюють лужне середовище в клітинах організму, що перешкоджає розвитку бактерій, патогенних організмів, ракових клітин.
Святий Дух - найбільший дар, який Бог дарує нам щодня

Святий Дух - найбільший дар, який Бог дарує нам щодня

В гостях програми "У Ваших намірах" с.Доріс Гаврийолек SSpS (Сестри Служебиці Святого Духа).
Сестра обрала тему: Прийди, Святий Духу! Потрібно кожен день розпочинати призивом Святого Духа. Ми потребуємо Його натхнень, Його нового створіння кожного дня, кожної хвилини.
Коли ми призиваємо Святого Духа, то і Бог Отець, і Син також поселяються в наших серцях.