Слухати Радіо

Зараз в ефірі

04:20

Святий дня

В ефірі

Наближаючись до православ'я

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Ранок з Олексієм Самсоновим

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

В родині "Радіо Марія"

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Рецепти Життя

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

Блаженний священномученик Микола Конрад

Поділитись з друзями
З с.Дам’яною Галущак продовжуємо цикл програм про блаженних священномучеників Української Греко-Католицької Церкви. В цьому випуску зосередили увагу на бл.Миколі Конраді - священнику, докторі філософії та богослов’я, душпастирі молоді.
Микола Конрад походив з небагатої родини, котра не могла забезпечити ні матеріальних благ, ні кар’єри. Головним рушієм у його житті були тверда віра, талант, працелюбність. Уже в дитячім віці мав схильність до духовних практик. Це спонукало його батьків віддати дитину до школи Отців Салезіян, котрі здібного і сумлінного учня рекомендували на навчання до Рима. 
З 1907 р. о. Конрада призначають заступником учителя релігії в українській гімназії в Тернополі, де згодом став дійсним учителем гімназії і працював до 1914 р. А під час Першої світової війни виконував душпастирські обов’язки в угорському місті Градеці та в таборі українських біженців у Гмідні. Був там катехитом і управителем гімназійних курсів до 1918 р. У Тернополі народилися його діти: Марія, Ярослава, Володимир.
Отець Микола Конрад дуже любив молодь – формував молоді незрілі душі для Бога, для України, для родини: “Моєю мрією було завжди працювати в школі…, посвятити себе цілковито морально-релігійному вихованню молодіжи. Знаючи, що се становище дуже тяжке, беру на себе відповідальність перед Богом, моїм Єпископом і Церквою та народом, однак прийму се ярмо з охотою і ревно нестиму до кінця мого життя…”
Як бачимо, отець Конрад був високоосвіченою людиною, з доробком наукових праць, але водночас, як розповідали його колишні студенти, добрим і простим у поведінці, “щирим і розумним патріотом”. З болем сприймав голод в Радянській Україні.  З приходом радянських військ до Львова життя о. д-ра М.Конрада різко змінилося. За свідченням невістки Кароліни Конрад отець поїхав у Яворів до сестри з надією, що радянські війська скоро відступлять.  Коли переїжджав через село Страдч, зустрівся з людьми, які сприйняли отця як втікача за кордон. Хтось крикнув услід: “Ото які священики, самі утікають, а про нас, людей, не думають”.
Такі слова зворушили отця. Він зупинився. За якусь мить о. Конрад змінив свої наміри щодо поїздки в Яворів, бо з розмови дізнався, що Страдч, залишився без священика. Він не міг залишити стадо Отця напризволяще. Просив лише одного – скромного утримання, бо на той час не мав жодного джерела до існування. У с. Страдчі була на горі церква та плебанія. О. Вояковський на той час уже виїхав до Німеччини, тож о. Конрад вирішив обслуговувати два села. Так замешкав отець на парохії у Страдчі. Згодом, переїхали сюди і дружина зі старенькою матір’ю. Розповідають, коли вона їхала зі зятем на гору, то бідкалась, бо дорога здалась жінці довгою, а гора надто високою, на що отець жартував: “Що вища гора, то ближче до Бога, мамо”.
Так прослужив о.Микола в Страдчі майже два роки до того дня, коли його, всіма улюбленого душпастиря, вихователя, порадника настигла мученицька смерть.
Загинув о.Микола Конрад 26 червня 1941 року разом з дяком Володимиром Приймою. Їх підступно закатували радянські енкаведисти.

Відгуки

До чого покликані монахині?

До чого покликані монахині?

Як збагачують Церкву жіночі ордени?
Апостол Сибіру

Апостол Сибіру

В програмі "У Ваших намірах" знайомимось з блаженним Олексієм Зарицьким.
Цей священник за час своєї невпинної праці не надбав собі нічого з матеріальних благ, проте, будучи на межі вбогості, не шкодував і того останнього, що мав, щоби розділити з іншими. 
Унікальність долі цього українського душпастиря ще й у тому, що він протягом тривалого часу (спершу примусово, а відтак з доброї волі) провадив своє служіння у степах Караганди, Самари, Оренбургу. За це блаженного Олексія Зарицького охрестили «апостолом Сибіру».


Чому подружжя розлучаються?

Чому подружжя розлучаються?

Отець Тарас Фітьо, священник УГКЦ, який очолює Референтуру у справах родини Львівської Архиєпархії, продовжує цикл програм про сім’ю, родинне та подружнє життя.
Говоримо про розлучення, що завжди є болючим моментом для Церкви. 
Розглянемо приклад Церкви, як нареченої Христа. Христос, як наречений, ніколи не залишає свою Церкву, навіть якщо вона буває дуже різною. Христос полюбив нас до кінця, так і ми маємо любити в подружжі.
"Молитовне життя - це відносини, які варто будувати", - брат Мар'ян Мельничук OFM Conv

"Молитовне життя - це відносини, які варто будувати", - брат Мар'ян Мельничук OFM Conv

В програмі "У Ваших намірах з братами францисканцями" говорили про способи молитви. Тема звучить: "Молитва, як дзвінок до Бога". 
Ви почуєте про досвід монашої молитви, адже брат Мар'ян ділиться власними переживаннями спілкування з Богом. Після цієї програми задумайтеся, як часто ви "телефонуєте Богу"?
"Виховувати дитину в гармонії можуть батьки, які в гармонії виховані", - сестра Ірина Мащицька

"Виховувати дитину в гармонії можуть батьки, які в гармонії виховані", - сестра Ірина Мащицька

У часі програми спілкувалися з сестрою Іриною Мащицькою із згромадження Сестер від Ангелів, продовжуючи цикл "Виховання - це справа серця", розмовляли про мету та способи реалізації виховання у християнських закладах освіти.