З с.Дам’яною Галущак продовжуємо цикл програм про блаженних священномучеників Української Греко-Католицької Церкви. В цьому випуску зосередили увагу на бл.Миколі Конраді - священнику, докторі філософії та богослов’я, душпастирі молоді.
Микола Конрад походив з небагатої родини, котра не могла забезпечити ні матеріальних благ, ні кар’єри. Головним рушієм у його житті були тверда віра, талант, працелюбність. Уже в дитячім віці мав схильність до духовних практик. Це спонукало його батьків віддати дитину до школи Отців Салезіян, котрі здібного і сумлінного учня рекомендували на навчання до Рима.
З 1907 р. о. Конрада призначають заступником учителя релігії в українській гімназії в Тернополі, де згодом став дійсним учителем гімназії і працював до 1914 р. А під час Першої світової війни виконував душпастирські обов’язки в угорському місті Градеці та в таборі українських біженців у Гмідні. Був там катехитом і управителем гімназійних курсів до 1918 р. У Тернополі народилися його діти: Марія, Ярослава, Володимир.
Отець Микола Конрад дуже любив молодь – формував молоді незрілі душі для Бога, для України, для родини: “Моєю мрією було завжди працювати в школі…, посвятити себе цілковито морально-релігійному вихованню молодіжи. Знаючи, що се становище дуже тяжке, беру на себе відповідальність перед Богом, моїм Єпископом і Церквою та народом, однак прийму се ярмо з охотою і ревно нестиму до кінця мого життя…”
Як бачимо, отець Конрад був високоосвіченою людиною, з доробком наукових праць, але водночас, як розповідали його колишні студенти, добрим і простим у поведінці, “щирим і розумним патріотом”. З болем сприймав голод в Радянській Україні. З приходом радянських військ до Львова життя о. д-ра М.Конрада різко змінилося. За свідченням невістки Кароліни Конрад отець поїхав у Яворів до сестри з надією, що радянські війська скоро відступлять. Коли переїжджав через село Страдч, зустрівся з людьми, які сприйняли отця як втікача за кордон. Хтось крикнув услід: “Ото які священики, самі утікають, а про нас, людей, не думають”.
Такі слова зворушили отця. Він зупинився. За якусь мить о. Конрад змінив свої наміри щодо поїздки в Яворів, бо з розмови дізнався, що Страдч, залишився без священика. Він не міг залишити стадо Отця напризволяще. Просив лише одного – скромного утримання, бо на той час не мав жодного джерела до існування. У с. Страдчі була на горі церква та плебанія. О. Вояковський на той час уже виїхав до Німеччини, тож о. Конрад вирішив обслуговувати два села. Так замешкав отець на парохії у Страдчі. Згодом, переїхали сюди і дружина зі старенькою матір’ю. Розповідають, коли вона їхала зі зятем на гору, то бідкалась, бо дорога здалась жінці довгою, а гора надто високою, на що отець жартував: “Що вища гора, то ближче до Бога, мамо”.
Так прослужив о.Микола в Страдчі майже два роки до того дня, коли його, всіма улюбленого душпастиря, вихователя, порадника настигла мученицька смерть.
Загинув о.Микола Конрад 26 червня 1941 року разом з дяком Володимиром Приймою. Їх підступно закатували радянські енкаведисти.
Відгуки
Вшанування Почаївської ікони Божої Матері почалося з XVI століття і має своє особливе значення - у програмі говоримо з митрополитом Тернопільським та Кременецьким Нестором Писиком, ПЦУ
Про навчання дітей під час війни та створення безпечного середовища у навчальному закладі розповідає Анна Омельчук - вчителька англійської мови та аніматор ораторію в салезіянському ліцеї "
Всесвіт", м. Житомир.
Часто від світських людей можна почути, що вони не знають, з чого розпочати розмову з духовною особою, і взагалі, як з нею вести діалог. Сестра Наталя Вакулішина в програмі "У Ваших намірах" розвінчує стереотипи, пов'язані з представниками духовного світу, і радить просто бути собою.
Для християнина недостатньо бути добрим, милосердним, смиренним, покірним, терплячим... ВІн має любити своїх братів, сестер. Саме Ісус навчив нас любити. Така любов спонукає нас помирати за інших, - розмову веде редактор Тернопільської регіональної студії Наталя Галущак
Група паломників на чолі з отцем Збігнєвом Савчуком ділиться переживанням від прощі до Бердичівської Божої Матері.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.