Блаженства - Конституція Небесного Царства. "Хто не довіряє своїм братам має труднощі з довірою Богу", - о. Григорій Рассоленко

Минулого разу ми вже торкнулися першого блаженства - «блаженні вбогі духом». Але сьогодні давайте пригадаємо всі блаженства, адже, згідно з євангелістами, саме з них Ісус розпочав свою публічну проповідь. Він вийшов на гору, і коли навколо нього зібралися люди, щоб послухати, Він почав навчати. Це повчання про Царство Небесне, про його суть, про те, що є важливим і що потрібно зробити для його осягнення.

Часом їх називають заповідями блаженства, але це не зовсім заповіді. Це, скоріше, проголошення, така собі «конституція» громадян Царства Небесного:

• Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
• Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
• Блаженні лагідні, бо землю успадкують вони.
• Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони нагодовані будуть.
• Блаженні милостиві, бо помиловані вони будуть.
• Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
• Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
• Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
• Блаженні ви, як будуть ганьбити та гнати вас і будуть облудно наговорювати на вас усяке лихе слово ради мене. Радійте та веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах. Бо так гнали і пророків, що були перед вами.

Ми вже говорили, що «блаженство» - це, по суті, бути щасливим. Тобто Ісус називає цих людей щасливими. Церква уточнює, що це щастя пов’язане з вічною радістю, це щастя тих, хто перебуває в Царстві Небесному, хто отримав повне єднання з Богом.

Якщо людина зосереджується лише на дочасних, навіть дозволених приємностях, вона починає страждати. Її життя поступово руйнується. Візьмемо простий приклад - солодке. Ми любимо його, і, якщо вживати в міру, це приємність, яка не шкодить. Але коли людина переживає труднощі чи депресію і починає компенсувати собі потребу в щасті, занадто вживаючи солодке, це згодом впливає на її здоров’я. Виникають проблеми із серцем, зайвою вагою, і вона може серйозно захворіти, що може призвести до трагічних наслідків. Так відбувається з кожною тимчасовою приємністю.

Духовний отець Вищої Духовної семінарії у Ворзелі, Києво-Житомирської дієцезії РКЦ, Григорій Рассоленко