Слухати Радіо

Зараз в ефірі

10:00

Св.Літургія з Прокатедри св. Олександра (Київ)

В ефірі

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Катехиза продовження

13:00

Літургія Східний обряд

14:20

Концерт привітань та гарного настрою

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Голос народу, голос Божий

17:30

Теотокос

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:30

Недільні читання

21:00

Резонанс

22:00

Непісні розмови

Церква в часи пандемії отримала унікальний шанс переосмислити себе

Поділитись з друзями
о.Юрій Блажиєвський FDP, головний редактор журналу "Скинія" в програмі "Християнство сьогодні" говорить про те, як карантин впливає на життя Церкви.
Чи вірне рішення замикати храми і не проводити спільних богослужінь, обмеживши спілкування між віруючими? Відповідьу всіх різна. Сприйняття сучасної ситуації може бути різним навіть серед членів однієї церкви, спільноти.
Ієрархи Церкви закликають брати участь в Літургії он-лайн, закликають єднатися духовно, духовно приймати Святе Причастя, навіть на Великдень залишатися дома і таким чином єднатися з Церквою на молитві.
Церква зараз отримала унікальний шанс переосмислити себе. Зазвичай для цього потрібні якісь мегаважливі події: ІІ Ватиканський собор, синоди, помісні собори. А тепер склалася ситуація, яка витягує багато питань на поверхню і саме зараз час давати відповіді.

Відгуки

Апостол Сибіру

Апостол Сибіру

В програмі "У Ваших намірах" знайомимось з блаженним Олексієм Зарицьким.
Цей священник за час своєї невпинної праці не надбав собі нічого з матеріальних благ, проте, будучи на межі вбогості, не шкодував і того останнього, що мав, щоби розділити з іншими. 
Унікальність долі цього українського душпастиря ще й у тому, що він протягом тривалого часу (спершу примусово, а відтак з доброї волі) провадив своє служіння у степах Караганди, Самари, Оренбургу. За це блаженного Олексія Зарицького охрестили «апостолом Сибіру».


Чому подружжя розлучаються?

Чому подружжя розлучаються?

Отець Тарас Фітьо, священник УГКЦ, який очолює Референтуру у справах родини Львівської Архиєпархії, продовжує цикл програм про сім’ю, родинне та подружнє життя.
Говоримо про розлучення, що завжди є болючим моментом для Церкви. 
Розглянемо приклад Церкви, як нареченої Христа. Христос, як наречений, ніколи не залишає свою Церкву, навіть якщо вона буває дуже різною. Христос полюбив нас до кінця, так і ми маємо любити в подружжі.
"Ми сильно применшуємо фігуру Ісуса Христа", - отець Юрій Блажиєвський

"Ми сильно применшуємо фігуру Ісуса Христа", - отець Юрій Блажиєвський

Передостання катехеза з циклу "Створення світу" від оріоніста, отця Юрія Блажиєвського, де він говорить про Христа, як мету створення світу. 
За словами священника Христос має бути в центрі всього, що відбувається в світі, Він головна дійова особа. Через Христа пізнається світ і навіть людина не може зрозуміти себе без участі Господа Ісуса.
Сестри давали свідчення своєї віри не стільки словами, скільки своєю поставою та своїм вмиранням за Христа

Сестри давали свідчення своєї віри не стільки словами, скільки своєю поставою та своїм вмиранням за Христа

На безкраїх просторах Сибіру завершився життєвий шлях багатьох українців, які не зреклися своєї віри й Батьківщини. Серед них – монахині Української греко-католицької церкви сестри Олімпія та Лаврентія.
В цій програмі з с.Дам’яною говоримо про с.Лаврентію Герасимів - блаженну мученицю УГКЦ.
Життя с.Олімпії Біди повне терпінь та прощення, було свідченням великої покори, самовіддачі Богові і ближнім

Життя с.Олімпії Біди повне терпінь та прощення, було свідченням великої покори, самовіддачі Богові і ближнім

Далі говоримо про блаженних УГКЦ з с.Дам’яною Галущак, а саме про блаженну сестру Олімпію Біду.
Терпеливо зносила нелюдські умови життя. Здоров'я сестри вже було дуже підірване. 30 червня 1950 р. дістала довічне призначення в с. Харськ Томської обл. Жила в одній кімнаті (перегородженій) із паралізованим господарем, бо ніхто не хотів брати на квартиру хвору на туберкульоз. Багато молилася і виконувала ручну роботу.
Померла 23 січня 1952 р. у с. Харському Томської області.