Слухати Радіо

Зараз в ефірі

02:50

Біблійні читання

В ефірі

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Головред

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

08:00

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:30

Годинки

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Концерт привітань та гарного настрою

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

Чому засновниця руху Фоколяри радить у Великий піст зосередитися на словах "відмовитися і любити"?

Поділитись з друзями
Створено: 2020-03-03
Передача: Катехиза
Сестри Глорія, Оксана і Донателла ділилися пережиттям Великого посту у їхньому згромадженні, а також розповіли про "Слово життя" на березень місяць.
Березень 2020 року  
 
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, –  
це ж бо закон і пророки» (Мт 7,12).  
Як часто у моменти важливого життєвого вибору ми шукали надійного компасу, що вказав би нам шлях, куди потрібно йти? А ще, як християни, ми себе запитували, у чому полягає суть Євангелія, який ключ відчиняє двері, щоб увійти в серце Бога і жити як Його діти тут і тепер?  
Ось Ісусове слово стосовно нашого випадку, Його чітке твердження, яке можна безпосередньо зрозуміти і ним жити. Ми його знаходимо в Євангелії від Матея: саме про нього йдеться у великій Нагірній проповіді, де Ісус навчає, як у повноті жити християнським життям. Він сам підсумовує всю свою звістку в цьому лапідарному твердженні.
Сьогодні, коли нам потрібні глибоко змістовні, але короткі й дієві послання, ми могли б прийняти це слово як дорогоцінне твіт повідомлення, про яке слід пам’ятати щомиті.  
 
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».  
Щоб краще зрозуміти, що нам слід робити для інших, Ісус нас заохочує поставити себе на їхнє місце; саме так як зробив Він, коли прийняв нашу людську плоть, щоб любити нас.
Запитаймо себе, чого ми очікуємо від наших батьків, від дітей, від колег по роботі, від очільників держави, від духовних провідників: прийняття, слухання, залучення, підтримки в матеріальних потребах, а також щирості, прощення, підбадьорення, терпеливості, поради, скерування, настанови…  Для Ісуса така внутрішня постава, з конкретними діями, що з неї випливають, сповняє весь зміст Божого закону і все багатство духовного життя.
Ось це «Золоте правило», універсальна наука, що міститься в різних культурах, релігіях і традиціях, розвинутих людством упродовж історії1. Це основа для всіх по-справжньому людських цінностей, на яких будується мирне співжиття, коли панують справедливі і солідарні відносини на особистому і суспільному рівні.  
 
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».  
Це Слово спонукає нас бути креативними і великодушними, проявляти ініціативу на користь будь-якої людини, прокладати мости навіть до наших недругів, як казав і робив сам Ісус. Воно вимагає від нас здатності виходити поза власні межі, а відтак ставати ще й правдивими свідками нашої віри.
Ось як нас заохочує К’яра Любіх: «Пробуймо. Один день, прожитий у такий спосіб, вартує цілого життя. [...]. Нас переповнить раніше нечувана радість. [...]. З нами буде Бог, адже Він є з тими, хто любить. [...]. Іноді ми можемо сповільнюватися, відчувати спокусу зневіритися, припинити. [...]. Але ж ні! Сміливіше! Бог дає нам благодать. Завжди починаймо спочатку. Діймо наполегливо, і ми побачимо, як поволі довкола нас змінюється світ. Ми збагнемо, що Євангеліє несе більш захопливе життя, запалює світло у світі, надає смаку нашому існуванню, містить у собі принцип вирішення всіх проблем. І ми не заспокоїмося, допоки не поділимося своїм надзвичайним досвідом з іншими: друзями, які нас можуть зрозуміти, з родичами, з кожним, кому ми відчуваємо натхнення його передати. Тоді відродиться надія»2.  
 
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».  
Раміро, старожил на своєму робочому місці, дізнався, що до нього скоро долучаться нові колеги.
Він себе запитує: «Якби я вперше увійшов у цей офіс, що мені було б приємно тут побачити? Що б мені допомогло комфортно себе почувати?» Тоді він береться за те, щоб звільнити місце, шукає додаткові письмові столи, залучає інших колег. Вони разом готують нові зручні робочі місця, і новоприбулі працівники потрапляють у радісну атмосферу і більш згуртоване середовище праці.  
 
Летиція Магрі

1 Деякі приклади: «Те, чого не хочеш, щоб робили тобі, не роби й іншим. Це і є вся Тора, а все решта – це коментар до неї». (Юдаїзм); «Ніхто з вас не є вірним, поки не бажає для свого брата того, що бажає для самого себе». (Іслам); «Не чини шкоди іншим у тих речах, які ти би вважав шкідливими для себе».  (Буддизм).

Відгуки

Отець Віталій Козак про тілесні об'явлення та зайві слова в духовному керівництві

Отець Віталій Козак про тілесні об'явлення та зайві слова в духовному керівництві

Священник в продовження циклу програм про книгу святого Йоана від Христа "Сходження на гору Кармель" говорив про духовного провідника та тілесні об'явлення.
Трагедії братовбивчих воєн в Біблії

Трагедії братовбивчих воєн в Біблії

Священник говорив про важкі часи єврейського народу зображені на сторінках Біблії за часів царів Аса і Вааса (X-VIX cт. до н.е.).
Які обов'язки має християнин в Церкві?

Які обов'язки має християнин в Церкві?

Якою є головна місія мирян в Церкві згідно документів ІІ Ватиканського собору?
Карантин - дар від Бога чи кара за гріхи?

Карантин - дар від Бога чи кара за гріхи?

Отець Ярослав Гонсьорек пояснював духовне значення "карантину" на прикладах описаних у Святому Письмі.
"Наші предки ніколи не дозволяли собі викинути сміття у річку, чи спалювати на весні траву", - отець Олександр Чумаков

"Наші предки ніколи не дозволяли собі викинути сміття у річку, чи спалювати на весні траву", - отець Олександр Чумаков

Як тільки блиснуть проміння весняного сонця, українці вийдуть на поля і городи, аби обробляти свої земельні ділянки. Таким чином підтвердивши, що земля для нас є чи не головним засобом забезпечити себе їжею. Але, на жаль, культури шанування землі українці не мають. Тому отець Олександр Чумаков в цій катехезі акцентує нашу увагу на ті екологічні помилки, які чинять, насамперед, українці.