Сестри Глорія, Оксана і
Донателла ділилися пережиттям Великого посту у їхньому згромадженні, а також розповіли про "Слово життя" на березень місяць.
Березень 2020 року
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, –
це ж бо закон і пророки» (Мт 7,12).
Як часто у моменти важливого життєвого вибору ми шукали надійного компасу, що вказав би нам шлях, куди потрібно йти? А ще, як християни, ми себе запитували, у чому полягає суть Євангелія, який ключ відчиняє двері, щоб увійти в серце Бога і жити як Його діти тут і тепер?
Ось Ісусове слово стосовно нашого випадку, Його чітке твердження, яке можна безпосередньо зрозуміти і ним жити. Ми його знаходимо в Євангелії від Матея: саме про нього йдеться у великій Нагірній проповіді, де Ісус навчає, як у повноті жити християнським життям. Він сам підсумовує всю свою звістку в цьому лапідарному твердженні.
Сьогодні, коли нам потрібні глибоко змістовні, але короткі й дієві послання, ми могли б прийняти це слово як дорогоцінне твіт повідомлення, про яке слід пам’ятати щомиті.
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».
Щоб краще зрозуміти, що нам слід робити для інших, Ісус нас заохочує поставити себе на їхнє місце; саме так як зробив Він, коли прийняв нашу людську плоть, щоб любити нас.
Запитаймо себе, чого ми очікуємо від наших батьків, від дітей, від колег по роботі, від очільників держави, від духовних провідників: прийняття, слухання, залучення, підтримки в матеріальних потребах, а також щирості, прощення, підбадьорення, терпеливості, поради, скерування, настанови… Для Ісуса така внутрішня постава, з конкретними діями, що з неї випливають, сповняє весь зміст Божого закону і все багатство духовного життя.
Ось це «Золоте правило», універсальна наука, що міститься в різних культурах, релігіях і традиціях, розвинутих людством упродовж історії1. Це основа для всіх по-справжньому людських цінностей, на яких будується мирне співжиття, коли панують справедливі і солідарні відносини на особистому і суспільному рівні.
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».
Це Слово спонукає нас бути креативними і великодушними, проявляти ініціативу на користь будь-якої людини, прокладати мости навіть до наших недругів, як казав і робив сам Ісус. Воно вимагає від нас здатності виходити поза власні межі, а відтак ставати ще й правдивими свідками нашої віри.
Ось як нас заохочує К’яра Любіх: «Пробуймо. Один день, прожитий у такий спосіб, вартує цілого життя. [...]. Нас переповнить раніше нечувана радість. [...]. З нами буде Бог, адже Він є з тими, хто любить. [...]. Іноді ми можемо сповільнюватися, відчувати спокусу зневіритися, припинити. [...]. Але ж ні! Сміливіше! Бог дає нам благодать. Завжди починаймо спочатку. Діймо наполегливо, і ми побачимо, як поволі довкола нас змінюється світ. Ми збагнемо, що Євангеліє несе більш захопливе життя, запалює світло у світі, надає смаку нашому існуванню, містить у собі принцип вирішення всіх проблем. І ми не заспокоїмося, допоки не поділимося своїм надзвичайним досвідом з іншими: друзями, які нас можуть зрозуміти, з родичами, з кожним, кому ми відчуваємо натхнення його передати. Тоді відродиться надія»2.
«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки».
Раміро, старожил на своєму робочому місці, дізнався, що до нього скоро долучаться нові колеги.
Він себе запитує: «Якби я вперше увійшов у цей офіс, що мені було б приємно тут побачити? Що б мені допомогло комфортно себе почувати?» Тоді він береться за те, щоб звільнити місце, шукає додаткові письмові столи, залучає інших колег. Вони разом готують нові зручні робочі місця, і новоприбулі працівники потрапляють у радісну атмосферу і більш згуртоване середовище праці.
Летиція Магрі
1 Деякі приклади: «Те, чого не хочеш, щоб робили тобі, не роби й іншим. Це і є вся Тора, а все решта – це коментар до неї». (Юдаїзм); «Ніхто з вас не є вірним, поки не бажає для свого брата того, що бажає для самого себе». (Іслам); «Не чини шкоди іншим у тих речах, які ти би вважав шкідливими для себе». (Буддизм).
Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву. Катехит закликає слухачів плекати “п'яте” Євангеліє власного життя, розпізнаючи присутність Творця у щоденних подіях.
У черговому випуску програми “Катехиза” о. Андрій Пальчик розглядає глибокий духовний вимір соціальних комунікацій, спираючись на історію та церковні документи. Він наголошує, що здатність до спілкування - це Божий дар, а сучасні технології, починаючи від друкарства і закінчуючи штучним інтелектом, мають служити справі євангелізації. Найкращим прикладом досконалого комунікатора є сам Ісус Христос, адже Його спілкування з людьми завжди ґрунтувалося на щирості, любові та вмінні знайти підхід до кожної особи. Зрештою, справжня комунікація якраз і визначається прагненням передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим.
Як перші християни сприймали правду віри і досвідчували Боже одкровення про Діву Марію; що сьогодні через теологічну науку Маріологію показує глибоке значення у спасіння людства, запрошуємо дослідити разом з о. Володимиром Кусьнєжем, теологом-бібліїстом, священником Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського та інших духовних навчальних закладах.
У випуску нашої програми Юлія Берт презентує нові видання від Видавництва святого Павла. Книга «Місяць Пресвятого Серця» о. Мартина Берліу пропонує щоденні роздуми та молитви на червень, традиційно присвяченого в Католицькій Церкві Пресвятому Серцю Ісуса, пояснюючи історію та значення цього католицького культу. Також гостя представляє видання “Святий Йоан Павло II”, приурочене до 25-річчя візиту святого Папи в Україну.