Слухати Радіо

Зараз в ефірі

09:00

Молитовна лінія

В ефірі

Св.Літургія з Прокатедри св. Олександра (Київ)

11:20

Катехиза

12:00

Царице Неба

12:20

Катехиза продовження

13:00

Літургія Східний обряд

14:20

Концерт привітань та гарного настрою

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

17:00

Літургія годин (Бревіарій)

17:30

Просто про непросте

18:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:30

Недільні читання

21:00

Резонанс

22:00

Непісні розмови

22:40

Житія святих

"Ця сімейна патріотична кіноказка зроблена дуже якісно і з великою любов’ю", - Віктор Заславський про фільм «Пекельна хоругва або Різдво Козацьке»

Поділитись з друзями
Вашій увазі відгук на українську стрічку "Пекельна хоругва або Козацьке Різдво" від історика Віктора Заславського: 
"Отже, перед нами – справжня казка. Як «Принцеса-наречена», але цілком наша. Як "Ніч перед Різдвом", але без малоросійського самоприниження. Стовідсотково українська, сучасна і водночас з глибокими коріннями, патріотична й самоіронічна, кумедна і серйозна. За яку хочеться подякувати і сценаристові, і режисерам з продюсерами, і акторам, які створили надзвичайно проникливі образи, і каскадерам, і тим, хто ставив фехтувальні бої".

 

Славні лицарі запорожці потрапляють у рай без черги та документів, слова лицарського не порушують, нечистої сили не бояться і навіть у пеклі з чортів лицарів зроблять! А ще – правдива вірність, дружба і кохання, і пекельні брами здолають, і військо вороже на попіл обернуть! Саме про це розповідає чудовий різдвяний фільм «Пекельна коругва або Різдво козацьке», який нещодавно вийшов на наші кіноекрани і йтиме десь до 8 числа (не пропустіть). І цей фільм дивитись треба обов’язково! Ця яскрава добра сімейна патріотична кіноказка зроблена дуже якісно і з великою любов’ю. Саме так: дуже якісно, хоча ще у трейлері видно, що декорації та спецефекти слабенькі. До речі, це не через брак коштів, а навмисно, але про це ще буде. А так для фільму спецефекти не головне. Як казав ще Хічкок: "Для доброго фільму потрібен, по-перше, сценарій, по-друге, сценарій і по-третє, сценарій. Саме помилки сценариста можуть перетворити на фарс дорогі фільми з захмарними бюджетами – і навпаки, продуманий сценарій зробить хітом дешеву постанову. Бо головне у фільмі – це історія, яку автори прагнуть нам розповісти, а камера, спец ефекти, звук і навіть актори – це лише засоби, якими творці фільму доносять до нас історію. У «Пекельній корогві» сценарій писав сам Сашко Лірник і він не схалтурив! В маститого казкаря вийшла чудова казка – продумана, з живими, колоритними персонажами, файним змістом та крутим моральним стрижнем. Саме так, казка, не історичний фільм, не містичний трилер і навіть не фентезі, а казка – з усіма умовностями казки.

 

У казці завжди більше умовностей, сюжети легші та простіші, характери більш схематичні та передбачувані. Герой проходить низку випробувань, звершує подвиг, кого треба рятує, кому треба рубає голову – і на виході отримує наречену або царство або усе до купи. Читачеві чи глядачеві більш-менш зрозуміло що чекає на героя у темному лісі, глибокій печері, чарівному замку чи на дні морському. Відьма, принцеса, дівчина, лицар, витязь, принц, козак, сірий вовк, чаклун, чорт, циганка – саме ім’я персонажа майже усе говорить про його характер. Відверта «несправжність» казкового світу, умовності та механічність сюжету – не недоліки, а необхідні атрибути жанру, і саме у тому криється таємниця привабливості казки. І тому декорації та спец ефекти доволі умовні – щоб не додавати зайвого драматизму.

 

А ще тут в нас – казка українська, і тут автор чудово обіграв усі традиційні українські реалії та стереотипи: козак і чорт, нечиста сила, єврей-шинкар, сильні жінки які рогачами чортів розігнати можуть і усі трохи відьми. Так, козаки тут ідеалізовані, чорт не страшний, бойового гопака тут більше ніж реальних військових прийомів 17 століття – і так і має бути, адже це казка. Необхідна для казки стилістика витримана і у мові героїв, і у декораціях, і у костюмах, і у спец ефектах. Вони додають фільму саме казкового  духу.

 І цей казковий дух – велика заслуга творців фільму, від Сашка Лірника до останнього пса у кадрі.

 Загалом, написати казку і екранізувати її – доволі складно.  Від письменника очікують повість певного обсягу, а від сценариста – повного метру, і тоді доводиться якось розвивати сюжет, і тоді зазвичай починають ускладнювати сюжет: додавати політичних складових, психологізму, соціальної драми. Тоді простота казки втрачається і починається фентезі. Саме так в Толкіна вийшов «Хобіт», в Пушкіна – «Руслан і Людмила», а в Лесі Українки – «Лісова пісня». Тоді виходить фентезі – а це вже зовсім інший жанр. Тому, власне, кіноказка майже зникла з кіно- та телеекранів.

Є лише один шлях розтягнути казку на повний метр і не знищити її – додати іронії. Саме таким шляхом пішов, наприклад, Гоголь, пишучи «Ніч перед Різдвом». Саме так знімав Олександр Роу або Юлій Кім – або американці коли знімали класичну «Принцесу-наречену», «Десяте королівство» або «Зоряний пил». Або норвежці у «Землі троллів». Поєднання серйозного і комічного, гротеску та реалізму, казкових випробувань та життєвих проблем. Таким шляхом пішли і творці «Пекельної коругви» - хоча Лірник не стільки вигадував сам скільки запозичав з інтермедій та пісень 17-18 століть.

Отже, перед нами – справжня казка. Як «Принцеса-наречена» - але цілком наша. Як Ніч перед Різдвом – але без малоросійського самоприниження. Стовідсотково українська, сучасна і водночас з глибокими коріннями, патріотична й самоіронічна, кумедна і серйозна. За яку хочеться подякувати і сценаристові, і режисерам з продюсерами, і акторам які створили надзвичайно проникливі образи, і каскадерам, і тим хто ставив фехтувальні бої. Робіть іще і – слава Україні! 

Відгуки

Якою була доля українських костелів після турецької навали?

Якою була доля українських костелів після турецької навали?

Вашій увазі авторська програма історика Віктора Заславського про пишні пороки та тихі чесноти XVIII століття. Автор посилається на книгу "Римо-католики в українській історії", написаній для Радіо Марія.
Чи відкрита вся правда про події Другої світової війни?

Чи відкрита вся правда про події Другої світової війни?

Спілкувалися з відомим автором історичних програм Віктором Заславським в День пам'яті та примирення (пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни) з нагоди 75-ї річниці.
Чи відкрита вся правда про події Другої світової війни? Чому називали війну Великою Вітчизняною?
"Історія Собору святого Юра від заснування і до сьогодні, та на що варто звернути увагу відвідувачам цієї святині", - Віктор Заславський

"Історія Собору святого Юра від заснування і до сьогодні, та на що варто звернути увагу відвідувачам цієї святині", - Віктор Заславський

6 травня Церква вшановувала одного із найвідоміших святих, Юрія Змієборця. Українці настільки його полюбили, що присвятили йому один із найкращих храмів України, Архикатедральний собор святого Юра, що у Львові. Про нього дана програма. В цьому ефірі почуєте всю історію цієї архітектурної споруди міста Лева, від заснування і до нині.
"Від пандемії загинуло тисячі людей!" - Історія мору в Жовкві

"Від пандемії загинуло тисячі людей!" - Історія мору в Жовкві

Історик навів вражаючі факти ураження мором Жовкві у XVIII столітті, коли від пошесті загинуло майже дві тисячі осіб.
Бунтівний філософ. Історія Станіслава Оріховського

Бунтівний філософ. Історія Станіслава Оріховського

Вашій увазі чергова авторська програма від історика Віктора Заславського, в якій йдеться про філософа Станіслава Оріховського. Програма побудована на основі уривку із книги "Римо-католики в історії України" написаної для Радіо Марія.