Хрещення у Святому Дусі

Харизматична віднова у Святому Дусі - це віднова у різних аспектах образу первинної апостольської християнської спільноти, яка гуртувалася довкола Євхаристійної трапези, аби «ламати хліб» і перебувати у «навчанні апостолів» під керівництвом апостолів та їх наступників.

Хрещення у Святому Дусі - це суб’єктивний досвід поступового і поглибленого навернення до Христа в контексті сакраментального життя Церкви включно із різними зовнішніми його проявами, які, з одного боку, носять печать таїнства Божого діяння в душі людини, а, з іншого боку, мають характер «частковий», «поступово розвиваючий» (немов розвій насінини у ґрунті в рослину), «вразливий» на зовнішні людські чинники.

Харизматична віднова допомогла Католицькій Церкві оживити служіння зцілення, визволення, екзорцизму. Хрещення як таїнство - це особовий досвід впровадження індивіда і спільноти у реальність особових стосунків віри з Богом. Це особовий досвід зустрічі з Богом, Його Присутністю. Цей досвід має спільнотний характер, адже скеровує індивідів до побудови християнської спільноти. Проблемною є інтерпретація того досвіду в термінах фальшивого індивідуалізму, приватної віри, приватного досвіду спілкування з Богом, зосередженості на власних внутрішніх пережиттях. Хрещення у Святому Дусі - це відновлення власної приналежності до Церкви, участі в сакраментальному житті Церкви, віднова дарів Святого Духа, отриманих у Таїнстві Хрещення і Миропомазання. Це свідчення тривалої metanoia (покути), яка твориться впродовж усього життя християнина. Також це публічний акт свідоцтва своєї віри перед спільнотою і готовність брати участь у місіонерській праці Церкви.