"Якщо ви ще не пробували говорити з Богом, спробуйте...", - пропонує о. Григорій Рогацький, священник УГКЦ, Згромадження Воплоченого Слова, м. Івано-Франківськ.
Великий піст - це добра нагода для ревізії життя. На прикладі Ісуса Христа, який протягом 40 днів молиться, ми маємо можливість у часі посту втихомирити внутрішній галас через пильне слухання Бога та зосередженні на Ньому. "Але ти не сам, бо той, хто покликав тебе на вершину, з тобою іде", - говорить о. Григорій. У тиші на вершині зовсім інакше звучить, бачиться і сприймається Боже Слово, Божий погляд, Святі Таїнства і молитва. Це скарби, з якими ми ідемо на високу духовну гору до спасіння. Виходячи на Гору блаженств, ми замовкаємо, побачивши погляд Бога, і дозволяємо статися діалогу живої тиші, почути мову любові.
Правдивий піст завжди є радісним, він показує, що людина готова жити з Богом. Поживою для душі і тіла, яка відновляє нас, є Господь. Хочемо віднайти радість життя - необхідно постити. Коли ми шукаємо радості, ми шукаємо Бога. Усвідомивши це, ми по дорозі залишаємо все, що не є Богом, віднаходимо Любов і починаємо любити. Отець Григорій радить спитати себе сьогодні: "Що я роблю для Бога, який так багато зробив для мене?"
У ранковій катехезі отець Вальдемар Павелець говорить про об’явлення Богородиці — в Люрді, Фатімі та Меджугор’ї — та про один незмінний заклик Марії: молитися і слухати Ісуса Христа.
У дев’ятнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак роздумує про внутрішній простір свободи та людей, які, втративши свободу зовнішню, не дозволили зламати свою совість, віру й здатність чинити добро. Чи може людина залишатися вільною посеред тиску, ув’язнення та найжорстокішої системи?
Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
А для чого ти використовуєш свій язик? Чи дозволяють твої слова не ранити та не руйнувати іншого? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» поділився в програмі "У ваших намірах", для чого Бог дав нам язик, застерігаючи бути обережним у виказуванні власних слів як емоційну реакцію у відповідь на почуті слова іншого.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.