"Ми переживаємо час досвідчення наших гріхів, як Марія переживала під хрестом розп'яття Ісуса. Діва Марія не втратила надію, дозволивши Богу щоденно вести себе через слухання і шукання Бога на землі," - говорить в катехизі с. Каміла Кармалюк, настоятелька Вікаріату Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії в Україні.
Звертаючись до Діви Марії, як до матері, Папа Франциск додав до Лоретанської літанії заклик: "Мати надії, молись за нас". Мати - це та, яка має відкрите серце на прийняття життя, народжує, виховує, служить, опікується дитиною та вірно триває з дитиною до кінця земного життя й у вічності. Першим кроком слухняності матері є слово "так", яке кожна жінка має спочатку сказати у своєму серці, як сказала на благовіщення Діва Марія. Слухати в Біблії означає відгукнутися на Боже натхнення і Божі слова.
Головні риси материнства - любов, турбота і захист - є проявом надії. "Марія, як мати, не падає духом і не нарікає, тому що черпає головні риси в Бога. А що діється з нашим материнством?", - пропонує нам задуматися с. Каміла не лише про фізичний, але й духовний зв'язок, дивлячись на Діву Марію, яка є повна слухняності і проймається Словом Божим, роздумуючи в серці своєму. Бог наділив кожну жінку природою материнства, в якій існує надія, що триває і не закінчується.
"А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина" (Йн 19:25). С. Каміла звертає нашу увагу, що Марія саме стояла під хрестом. Вона була повна надії і тривала в ній, дозріваючи у вірі, що Господь є вірний тому, що сказав: життя не має кінця, воно є вічне. Марія завжди вірно присутня там, де потрібно тримати "запаленою свічку", як образ надії в місцях темряви й туману.
Це друга катехиза з циклу "Антропологія Едити Штайн", де ставимо питання: "Що таке людина?" Виголошує науку отець Віталій Козак.
Напередодні Пасхального Тридення, найважливішого літургійного періоду року, о. Вальдемар Павелець дуже ґрунтовно пояснює значення усіх літургійних обрядів.
Тема реколекцій присвячена Пасхальному Триденню. Традиція святкування християнами Тридення бере початок у IV столітті. У перший день реколекцій єпископ помічник Київсько-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький виголошує науку про Великий четвер: "Ісус залишає нам у подарунок три речі, без яких неможливе християнство: Таїнство Євхаристії, Таїнство Священства і заповідь любові, коли сам омиває ноги ближнім".
Про страждаюче Серце Пресвятої Богородиці та її співучасть у спасінні людства розповідає сестра-гоноратка Каміла Кармалюк.
Отець Міхал Бранкевич говорить про страждання Спасителя.