В циклі програм про блаженних УГКЦ знайомимось з блаженним Миколаєм Чарнецьким.
Його називають “українським святим Миколаєм”. Він – один з новочасних праведників, яких породила багатостраждальна українська земля, вірний син і турботливий провідник загнаної у підпілля, але невпокореної Церкви.
Як відомо, свій останній спочинок блаженний Миколай Чарнецький (14 грудня 1884–2 квітня 1959) — монах-редемпторист, єпископ, місіонер, новомученик — знайшов у місті Львові. Та незважаючи на це, більша частина життя єпископа-святця минула поза Львовом. Народився і виріс він на теренах сучасної Івано-Франківщини (рідне село блаженного Семаківці належить до Коломийської єпархії УГКЦ), упродовж шести років навчався у Римі. Опісля дев’ять років присвятив викладацькій праці та духовній опіці над вихованцями семінарії у Станіславові, що зрештою привело молодого й спраглого до духовної досконалості ієрея у згромадження редемптористів (Чин Найсвятішого Ізбавителя), отці та брати якого ще перед Першою світовою війною взялися служити для українців Галичини.
В лавах редемптористів отець Чарнецький виявив себе добрим місіонером, проповідником, реколектантом, сповідником, педагогом. Заразом виконував обов’язки соція новиків, префекта студентів і братів, провінційного дорадника, магістра. «Великий подиву гідний святий. Досконалий монах — священик і апостол» — охарактеризував його о. Ричард Костенобль, ЧНІ (1885–1975).
1926 р. розпочалася тринадцятирічна місія отця Миколая за «сокальським кордоном», у розпалі якої, 8 лютого 1931 р. його висвячено на єпископа (апостольського візитатора) для католиків східного обряду Волині й Полісся. Владика Чарнецький — перший редемпторист Львівської віце-провінції, піднесений до такого сану. Настільки високо у Церкві оцінюють місіонерський хист безстрашного подвижника унії на східних теренах! 9 жовтня 1939 р. тодішній глава Української Греко-Католицької Церкви митрополит Андрей Шептицький (1865–1944) іменує єпископа Миколая екзархом для Волині і Полісся. Втім війна та нові порядки, встановлені більшовицькими «визволителями», позбавили ревного душпастиря можливості сповнювати свій батьківський обов’язок на ввірених йому теренах, а невдовзі і сам він на довгі одинадцять літ опинився далеко від рідної домівки, за колючим дротом сталінського ГУЛАГу…
Відгуки
Людина є тим, про що вона думає. Якою інформацією ми наповнюємо свої думки протягом дня? Про ризики, шкоду та вибір інформації в умовах війни розповідає отець Вальдемар Павелець.
Про важливість відпускати минуле та приймати нове розповідає сестра Дамяна Галущак у програмі "У ваших намірах". "Наші думки мінливі та постійно змінюються вони нестабільні".
Сестра Дам’яна Галущак в програмі "У Ваших намірах" говорить про Пасхальну радість.
Монахиня навчає, що Пасхальна радість - це почуття, яке навіть війна не може відібрати. Її потрібно шукати постійно і навіть в непасхальний період. Сестра Дам'яна Пасхальну радість називає невимовним даром Божої любові. Бо Пасха - це свято духовної перемоги, бо Христос переміг диявола, вивів душі з пекла та подолав те, чого найбільше боялися люди - смерть.
Отець Вальдемар Павелець зараз перебуває в Польщі. В програмі "У Ваших намірах" він розповідає, що поїхав туди, аби переказати вдячність від українського народу полякам, котрі відкликнулися на нашу біду. Священник розповідає: "Ці тижні для мене були непростими. Я тішуся, що був у той важкий час в Україні. Моя мета сьогодні - це переказати вдячність польському народу за підтримку України. Війна зблизила наші народи".
В програмі "У Ваших намірах" отець Міхал Бранкевич говорить про те, як розпізнавати доброго пастиря. Священник наголошує, що ідеалом доброго пастиря, тобто священника, є Ісус Христос. Добрий пастир має бути іконою Ісуса Христа. Перша ознака доброго пастиря - це відкритість на другу людину, жертовність щодо інших. Священник у будь-якому служінні має показати доброго пастиря.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.