A PHP Error was encountered

Severity: Notice

Message: Trying to get property of non-object

Filename: controllers/site.php

Line Number: 133

Монастир святого Онуфрія
Слухати Радіо

Зараз в ефірі

10:30

У ваших намірах

В ефірі

Житія святих

11:20

Катехиза з о. Матвієм Стибурським

12:00

Ангел Господній

12:20

В родині "Радіо Марія"

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Рецепти Життя

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза з о. Рафалом Мишковським

16:45

Дитяча молитва

17:00

Новини

17:10

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму свв. Петра і Павла (Рівне)

19:00

Молитовна лінія

19:30

Розарій

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:20

Коротко про головне

Монастир святого Онуфрія

Поділитись з друзями
Продовжується цикл передач Віктора Заславського "Католицькі святині". В цій передачі разом з істориком та краєзнавцем ми побуваємо в монастирі святого Онуфрія, який оминають більшість екскурсійних груп, і більшість гостей Львова бачать його високу білу дзвіницю лише з вікон поїздів. Проте цей унікальний комплекс не поступиться «розкрученим» домініканському чи бернардинському монастирям ані красою, ані багатою історією, ані значенням в історії міста й цілої країни.  
  Перш за все слід вказати що стародавній Львів майже з часу заснування складався з двох частин – давньоруське місто, засноване Данилом Галицьким і заселене майже виключно русинами-українцями, і зразкове «європейське» місто з цехами та Магдебурзьким правом, створене німецькими колоністами, котрих запросив сюди у XIV столітті руський король Юрій-Болеслав. Ще за часів Галицько-Волинського князівства тут селились, крім німців ще вірмени, євреї, поляки. Після польської окупації цей «новий Львів» затьмарив княже місто, котре поступово перетворилося на передмістя – проте стара частина міста вибила для себе окреме самоврядування, окремий магістрат та війта з бурмістрами. На території цього «княжого» Львова збереглись найдавніші пам’ятки міста – церква св. Миколая ХІІІ ст., площа Старий Ринок з середньовічною криницею, костел св. Івана Хрестителя, церква Параскеви П'ятниці XIV ст. – і монастир св. Онуфрія, заснований тоді ж. Важко сказати хто і коли заснував цю обитель біля підніжжя Замкової Гори, але стояла вона тут ще з княжих часів. Бартоломей Зиморович у своєму літописі «Потрійний Львів» згадував що тут перебувала старовинна ікона Божої Матері поки поляки не забрали її до Ченстохова. Щоправда, на роль місця первісного перебування цього славетного образу претендує також Белз… А може, образ встиг побувати і там, і там…  Мурований храм тут постав на початку XVІ ст. – про це свідчить напис «1518», зроблений на фасаді монастирської церкви. З часом до храму добудовували нові каплички, які поступово перетворилися на дві додаткові нави. Загалом, це майже єдина львівська святиня, на якій не залишило свого відбитку всепоглинаюче бароко. Суворі лінії будівлі, потужні мури – все вказує на оборонний характер храму. Лише витончені портали і характерна форма вікон вказують на деякий вплив Ренесансу, проте домінують в архітектурі церкви «рідні» романо-візантійські риси, що вкорінилися на наших землях ще за часів короля Данила.  Монастир знаходився майже на околицях Львова – то ж мав вигляд суворої фортеці. До цього дня збереглись оборонні мури монастиря, котрі піднімаються ледь не до самого Високого Замку, і висока вежа-донжон, котра хоча і була перебудована під «мирну» дзвіницю, проте не втратила оборонних рис. З XVІ ст. Онуфріївський монастир знаходиться під опікою львівського братства – точніше, під його повним контролем: львівські православні міщани підтримували монастир матеріально, зате монахи мали звітувати їм в найменших дрібницях. Власне, така всевладність братств і спричинила українських єпископів до єдності з Римом. Разом з львівським братством монастир прийняв унію у 1707 році, і звільнився з-під його настирливої опіки лише, коли приєднався до конгрегації Святого Василія Великого. А ще, саме тут розташувалася перша українська друкарня, коли в середині XV ст. міщанин Степан Дропан передав львівському братству друкарню.  За радянських часів наука постійно наголошувала що першим друкарем у Львові був московіт Іван Федоров – нібито, наука прийшла сюди з «братської» Москви. Будь-які дослідження дофедорівського друкарства, м’яко кажучи, не схвалювалися. Сьогодні, за часів Незалежності, ми знаємо, що втікач з Москви був не першим, хто почав видавати у Львові церковнослов’янські книги, що ми спромоглися на цю справу без допомоги братніх народів. Але це аж ніяк не принижує заслуг Івана Федорова, правдивого героя, котрий вважав друкарство своїм покликанням від Бога, «сіянням духовного насіння», і «відновив» (як було написано на нагробку) друкарство у Львові, піднявши його на новий, вищий рівень. То ж, Онуфріївський монастир може пишатись тим що саме в його стінах знайшла своє останнє пристанище ця надзвичайна людина. То ж не дивує, що за радянських часів Львівська галерея мистецтв влаштувала тут музей Івана Федорова – все ж таки краще ніж склад…  Щоправда, це не врятувало ані стінописів монастиря, ані самих храмів, котрі після передання василіанам у 1989 році треба було довго реставрувати. З довоєнних часів зберігся лише розкішний п’ятиярусний іконостас, виконаний славетним львівським митцем Модестом Сосенко на початку ХХ століття – чудовий приклад синтезу сецесії з традиціями українського бароко.  Зараз монастир є головною обителлю Василіанського чину, відновлений та відреставрований. З пагорбів монастирського саду відкривається надзвичайна панорама Міста Лева, тішать око сучасні добудови, ідеально вписані в барочно-класичне монастирське подвір’я та чудові перила головної церкви, стилізовані під чернечу процесію зі Святими Дарами.

Відгуки

Кольорова історія католицького Львова від історика Віктора Заславського

Кольорова історія католицького Львова від історика Віктора Заславського

Вашій увазі програма "Відкриваючи таємниці христинства" авторства історика Віктора Заславського. Тема даної програми стосується католицького Львова.
Завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться на виставку, яку відкрили у монастирі Босих кармелітів

Завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться на виставку, яку відкрили у монастирі Босих кармелітів

Наш автор Віктор Заславський та с. Камілла, яка опікується музеєм Джозефа Конрада при бердичівському монастирі Босих кармелітів, відкрили у монастирі виставку, присвячену Падурі. Тут можна побачити його книги, почитати його поезії. Родзинка експозиції – сцена бою між польськими повстанцями та російською кіннотою у 1831 році у Бердичеві. Падура пов'язаний з Бердичевом – його маєток був у Махнівці, у Бердичеві він часто бував, а отже відкриття виставки є цілком доречним. То ж, завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться цю виставку – а також багато усього іншого, що є у цьому надзвичайному місті.
Історик Віктор Заславський про князя Костянтина Острозького.

Історик Віктор Заславський про князя Костянтина Острозького.

Історик Віктор Заславський продовжуючи свій цикл "Відкриваючи таємниці християнства" зупитнив свій історичний погляд над постаттю князя Костянтина Острозького.
Розкол між Церквами

Розкол між Церквами

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.
Схід і Захід: від Імперії до Церкви.

Схід і Захід: від Імперії до Церкви.

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.