Мощі цього святого сьогодні знаходяться у Львові стараннями о.Ореста Фредини та Ярослава Гараздовського, родича владики Григорія

Єпископ приймав свої терпіння зі смиренням, властивим істинному християнинові. Намагався прийняти на себе найважчу роботу й полегшити нестерпні умови іншим, допомагав усім, чим тільки міг, а головно – словом і молитвою, якою рятувався сам і не втомлювався рятувати інших, бо іншого рятунку в тих страшних умовах не було, а допомоги випадало чекати лише від Господа.

Італійський священик о. Петро Леоні, який відбув десять років сибірської неволі, в опублікованих у 1959 році споминах пише: «На засланні я стрінув правдивих янголів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі Херувимів, прославляючи Христа. Між ними був ісповідник віри, Владика Григорій Лакота, який від 1948 до 1950 року просвічував нам, знесиленим каторжникам, своїм прикладом християнських чеснот».

Збереглося кілька листів Кир Григорія із тюрми та заслання, з яких маємо безцінні свідчення самого мученика про місця його перебування, життя і турботу про близьких в умовах, коли випадало турбуватися лише про себе.