"У Львові в травні 1938 року був створений оргкомітет «Свята Християнської України» та місцеві ділові Комітети на кожній парохії, які також організовували встановлення біля церков ювілейних пам’ятних знаків",-розповідає краєзнавець, співробітник Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Володимир Салук.
950-ліття хрещення України-Руси стало справжнім національним святом, яке відзначали греко-католики та православні протягом 1938-1939 рр. У Львові в травні 1938 року був створений оргкомітет «Свята Християнської України» та місцеві ділові Комітети на кожній парохії, які також організовували встановлення біля церков ювілейних пам’ятних знаків.
На Тернопільщині виявлено близько двадцяти збережених ювілейних дерев’яних хрестів і більше десятка кам’яних пам’ятних знаків. Також до пам’ятної дати масово виготовлялися типові рівнораменні хрести із латуні. Вони мали отвори для фіксації на різних видних місцях на фасаді чи в інтер’єрі храмів чи на хрестах надворі. Більшість дерев’яних хрестів з різних причин не змогли зберегтися до сьогодні. Проте, в багатьох населених пунктах віряни встановлювали на місці старих хрестів чи пам’ятників нові з різних матеріалів. Наведемо кілька прикладів з історії пам’ятників. У с. Колодіївка на Підволочищині на церковному подвір’ї стоїть ювілейний пам’ятний знак, який пережив роки лихоліть. Він являє собою високий кам’яний хрест із постаментом, на якому є барельєфне зображення св. Володимира із відповідним підписом.
На Борщівщині зберігся кам’яний хрест із викарбуваним написом: «Сей хрест поставили на славу св. Володимира Великого хрестителя України в році ювілейнім 988-1938 р. хлопці церковного брацтва в Циганах». Українська громада с. Язловець на Бучаччині у 1938 р. хотіла встановити виготовлений пам'ятник св. князю Володимиру. Однак була заборона польської адміністрації і виготовлена скульптура була захована у храмі до часу, коли у 1942 році її таки поставили на фундамент біля церкви. На жаль, восени 1944 року цей пам’ятник був зруйнований радянськими окупантами. Тепер залишки розбитого пам’ятника Володимира Великого лежать на церковному подвір’ї. Біля нього є вціліла таблиця 1938 р. в пам’ять про хрещення України-Русі. У 1994 р. перед церквою була встановлена нова скульптура святого князя Володимира, яка виготовлена Романом Вільгушинським. Деякі пам’ятники були встановлені до 950-літнього ювілею хрещення України, але разом з тим увіковічнювали її героїв. Так у Збаразькому районі в с. Залісці зведений великий пам’ятник, який складається з постаменту та колони, увінчаної православним хрестом з Розп’яттям. На ньому вказується 950-та ювілейна річниця, Євангельська цитата старослов’янською мовою та присвята: «На світлу й вічну пам’ять Христолюбивим Воїнам…».
Крім того, на церковних дзвіницях встановлювали ювілейні дзвони. До прикладу, у селі над Збручем зберігся дзвін «Ювелейний», на якому українською мовою згадані також «жертводавці з Тарноруди Р.Б. 1938». Зараз він голосить із дзвіниці біля римо-католицького костелу, можливо він був перенесений.
Краєзнавець, співробітник Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Володимир Салук.Слухати інші програми