Першим серед стигматиків Церква визнала святого Франциска з Ассізі

У 1208 році, в день святого Апостола Матея, під час меси в церківці Пресвятої Богородиці Цариці Ангелів (Порціункола), Франциск почув слова святого Євангелія: “Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. … Не беріть ні золота…, ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого. …” (Мт 10:7-16). Ці слова він прийняв так, начебто вони були сказані саме до нього, вказуючи йому дорогу подальшого життя. Франциск зрозумів своє правдиве покликання і відтоді запрагнув жити згідно Євангелії і проповідувати покаяння.

Відразу віддав комусь плащ, черевики, палицю й ремінь, залишає тільки вбогу туніку та шнурок, котрим підперезався. У такому одязі він почав сердечно промовляти до людей і закликати їх до покаяння. В той час Бог наділив його також даром чудес і пророцтв. Франциск зрозумів, що відбудова Церкви відноситься не до відбудови матеріальної, але до духовної. Франциск без роздумів пішов до єпископа Ассізі, який його розумів і якому він довіряв. Єпископ благословив його наміри. Після того почав проповідувати по всіх містах і селах про мир та каяття. Він промовляв просто та переконливо, бо мав хист від Бога. Багато хотіло піти за ним. Він не забороняв нікому, але до кожного мав свої вимоги: дослівне виконання Євангелія і роздачу своїх матеріальних благ бідним.

Нове життя, яке почав Франциск, спершу стало об’єктом висміювань, а з часом почало спонукати до роздумів інших людей, і невдовзі приклад Франциска привернув увагу друзів його юнацьких розваг. Молоді люди спостерегли, що Нове життя, яке почав Франциск, спершу стало об'єктом висміювань, а з часом почало спонукати до роздумів інших людей.Франциск віднайшов великий скарб, здобув шляхетську гідність, яка є вищою понад усі земні почесті. Він став лицарем і провісником великого Царя – Ісуса Христа. Першим зголосився до нього поважний купець Бернардо з Квінтаваллє.


Одного дня він запросив Франциска до себе на духовну розмову й нічліг. Вночі, коли Францискові здавалося, що його приятель спить, він став на коліна біля свого ліжка і довго молився, часто повторюючи слова: “Мій Бог і моє все”. Бернардо був такий захоплений побожністю й щастям Франциска, що наступного ранку попросився до нього в побратими. Вислухавши разом Службу Божу, вони почали читати Святе Письмо, щоб пізнати Божу волю. Впевнившись у тому, що вони можуть служити Богові разом, Бернардо продав свій маєток, роздав усі гроші вбогим і пішов за Франциском. За прикладом Бернардо пішов П’єтро з Катанії і інші друзі. Незабаром прилучився до них Еджідіо кафедральний канонік з Ассізі і Філіппо з Льонґо. Франциск усім пропонував такий самий спосіб життя: Євангеліє, цілковита вбогість і простий крій одягу у формі хреста. Невдовзі до них приєдналися й інші майбутні брати.