Слухати Радіо

08:15

Слово на кожен день

В ефірі

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Хресна Дорога

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

ПРАВИЛО ВІРИ: ОСНОВА ПРАВДИ ТА СПАСІННЯ. СВЯТИЙ ІРИНЕЙ

Третя катехиза про Святого Іринея "Правило віри: основа правди та спасіння. Папа Франциск проголосив Святого Іринея учителем Церкви. Розповідає отець Енріке Лопес Імбернон. 

"Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним світ спасти". (Йн 3,16-17)

Доброго дня усім, дорогі слухачі Радіо Марія. Сьогодні ми будемо коментувати третій пункт Епідейксиса, цього чудового катехизму, який святий Іриней написав наприкінці свого життя. У попередній катехизі єпископ Ліонський говорив про необхідність пізнання Бога, про те, щоб істина оселилася в нашій душі, якщо ми хочемо жити побожним життям. Ми побачили, що побожність – це, по суті, правильні стосунки християн з Богом, як Отцем і між собою, як братами і сестрами. Іриней заохочував нас розпочати це втаємничення до християнства разом з ним, як учні, що слухають свого вчителя. Прочитаємо останній пункт прологу:

Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Тому така поведінка є завоюванням віри, бо, як каже Ісая: "Якщо не будете вірити, то не зрозумієте; віра дана нам правдою, бо віра ґрунтується на правді". Справді, ми віримо в те, що є насправді і як воно є; а вірячи в те, що є насправді і як воно є, ми будемо міцно триматися нашого визнання. Оскільки віра підтримує наше спасіння, необхідно бути дуже уважними, щоб отримати правдиве розуміння дійсності. Саме віра дає нам все це, що передали нам пресвітери, учні апостолів. Насамперед, віра наполегливо закликає нас згадувати, що ми прийняли хрещення на прощення гріхів в ім'я Бога Отця і в ім'я Ісуса Христа, Сина Божого, воплоченого, померлого і воскреслого, і в Духа Святого; що хрещення є печаттю вічного життя, нового народження в Бозі, так що ми вже не діти смертних людей, але вічного і бездоганного Бога; що Вічний і Бездоганний є Богом, вищим від усіх створінь, і що все, якого б виду воно не було, підвладне Йому, і що все, що було підвладне Йому, було створене Ним. Отже, Бог здійснює Свою владу і суверенітет не над тим, що належить іншим, а над тим, що належить Йому самому. А все належить Богові. Дійсно, Бог всемогутній і все походить від Нього.

Цей пункт починається словами: "Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним". Чого ми повинні боятися? Безбожності, життя так, ніби Бога не існує, не знаючи Його. Минулого разу Іриней згадував 1-й Псалом, який показує те, що не бути навченим у правдах віри, має свої наслідки: побожність людини ламається, плямується і розкладається, якщо бракує правди. Бути безбожним означає бути позбавленим побожності. Таким чином людина ризикує не потрапити в присутність Бога, оскільки вона отруєна фальшивими доктринами. Безбожні подібні до полови, яку розвіває вітер, вони не встоять на суді. Шлях безбожних погано закінчується, говорить псалом.

Щоб цього не сталося і щоб ми увійшли в Царство Боже і з'єдналися з ним, продовжує Іриней, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Людина спасається через володіння Духом, живучи як духовна істота, будучи керованою Ним, але для того, щоб зберегти Його у своїй плоті, необхідні віра і здорова поведінка. Псалом 111 говорить: Блаженний, хто боїться Господа і любить заповіді Його від серця свого. Святий Кипріан, єпископ Карфагенський, з 3-го століття, говорить, що «вічне життя полягає у виконанні волі Бога, який є вічним. А воля Божа – це те, чого навчав і виконав Христос, тобто любити Бога всім серцем, (а тепер один з тих висловів Отців, які зворушують душу:) любити Його, бо Він є Отець, боятися Його, бо Він є Бог» (пор. Кипріан, Трактат про молитву Отче наш, 14-17). І знову з’являється побожність, про яку ми говорили в попередніх зустрічах. Любити Його, бо Він Отець. Любити Його, тому що Він перший полюбив мене, тому що Він дав мені життя і підтримує його, тому що я можу довірити себе Йому, тому що Він піклується про мене, тому що Він є Провидінням, тому що в Ньому я не маю про що турбуватися. Бог є для нас таким добрим батьком, що як ми можемо його не любити! Ми, християни, маємо «впевненість, що Бог є Батьком і любить нас, навіть якщо Його мовчання залишається для нас незрозумілим», – говорить Бенедикт XVI в енцикліці Deus caritas est (п. 38). І боятися Його, тому що Він є Бог. Бог справедливий і, крім того, він створив нас вільними. Святий страх Божий означає не страх людський, а глибоке бажання не відлучитися від Господа.

Повернімося до того, що сказав святий Іриней: ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Божі заповіді можна звести до двох. Ісус каже, що перша: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою твоєю...». Друга: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мк 12,29-31).

Іриней був єпископом, який героїчно боровся з дуже небезпечною єрессю в Церкві під назвою гностицизм, яка стверджувала, що спасіння досягається через пізнання істин, прихованих від більшості людей. Згідно з документом Конгрегації доктрини віри, опублікованим у 2018 році під назвою "Placuit Deo", існує новий гностицизм, який полягає в чисто внутрішньому погляді на спасіння, який не здатний прийняти, зцілити і оновити наші відносини з іншими людьми і зі створеним світом (див. PD 2 і 3). Коротше кажучи, це набір переконань, які не впливають на наші стосунки (на роботі, у школі, у сім’ї…). Віра, якою не живемо, якою не ділимося, яку не передаємо. Віра без діл, без любові до ближнього – мертва. Немає віри там, де людина закрита на свого ближнього. Ми не можемо закритися перед плоттю, яка страждає. Віра – це не збір правд, які є тільки в нашій голові. Любов – це прояв віри.

Отець Енріке Лопес Імбернон.

Слухати інші програми


Як зберегти внутрішню свободу в сучасному світі?

Як зберегти внутрішню свободу в сучасному світі?

Отець Віталій Козак з ордену босих кармелітів продовжує цикл катехиз "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу йшлося про внутрішню свободу людини в сучасному світі.
2026-11-11 00:00:00
Первісна невинність та етос тіла: богословський погляд на гідність людини

Первісна невинність та етос тіла: богословський погляд на гідність людини

У черговому випуску катехези на Радіо Марія отець Олександр Кушта та сестра Люцина розкривають глибокі теми з «Богослов'я тіла» святого папи Йоана Павла II. Чому Ісус Христос у своїх повчаннях про шлюб закликає звернутися до того, що було «від початку»? У чому полягає небезпека об'єктивізації особистості, як первісна невинність визначає шлюбне покликання чоловіка й жінки та чому людське тіло є храмом Святого Духа, а не в'язницею душі — читайте у стислому огляді матеріалу.
2026-11-11 00:00:00
Як ангели діяли у житті святих?

Як ангели діяли у житті святих?

У денній катехизі монахиня Згромадження Сестер від ангелів, с. Юлія Заводовська, розповідає про взаємини ангелів та святих. Катехитка зосереджує увагу на історіях св. Піо, св.Фаустини Ковальської, св. Джемми Галгані та св. Франциски Римської. Важливо, що хоча ангели і допомагали святим у багатьох практичних речах та служінні, їхня діяльність часто зосереджується на спільній прославі Бога та наверненні людської душі до Нього.
2026-11-09 00:00:00
Чистилище як стан тріумфу Божого милосердя: про що нагадує Церква у листопаді

Чистилище як стан тріумфу Божого милосердя: про що нагадує Церква у листопаді

Листопад у християнській традиції — це особливий час пам’яті та щирої молитви за померлих. Проте чи замислюємося ми, чим насправді є чистилище? Чи це місце покарання, чи, навпаки, передсмак раю та вияв безмежної Божої любові? У катехезі в ефірі «Радіо Марія» ігумен київського монастиря о. Йосип Щур ЧСВВ ділиться богословським поглядом Церкви, свідченнями святих і практичними порадами про те, як ми можемо реально допомогти душам наших спочилих близьких.
2026-11-09 00:00:00
"Твій жест любові може допомогти душі померлого!", - єпископ Ян Собіло

"Твій жест любові може допомогти душі померлого!", - єпископ Ян Собіло

Близької людини вже немає поруч, але твоя любов до неї залишається. Як виявити цю любов тепер? Що ти можеш зробити для тих, за ким сумуєш? Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло говорить в катехезі про молитву за померлих, очищення душі в чистилищі та любов, яка продовжується навіть після смерті.
2026-11-06 00:00:00