Про життя та переживання протиріч, серед яких смерть, розповідає віце-ректор семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі, отець Ярослав Рудий. Цикл есхатологічних катехиз про бачення та відношення Церкви до майбутнього вже сьогодні.
"У першому пункті катехизму Церкви ми читаємо: "Життя людини - це знати та любити Бога". Тобто - це великий дар Бога і саме тому ми передусім спрямовуємо наші думки до Творця, щоб зрозуміти дар Його віри. Бог вільною волею створив людину щоб вона була причетною до Його життя. Тому так важливо переоцінити себе, адже Бог поділився Своїм життям з нами, а ми подібні до Творця", - розповідає отець Ярослав Рудий.
Минуле,сучасне та майбутнє дуже важливі. Ми дивимося сьогодні в майбутнє та ставимо питання: "А що ж буде завтра"? В свідомості християн існує твердження, що наше життя не закінчується. Наша душа не смертельна і людина житиме й далі. Але нам варто усвідоміти, що життя це велика відповідальність.
Сьогодні часто запитуємо себе, як пройти цей тяжкий період? Для початку варто зрозуміти, що смерть Бог не створював. Смерть - це наслідок гріха, а зло має на меті зруйнувати наше життя, знищити нас. Жодний негативний вчинок не проходить беслідно перед Богом, а кожен хто чинить гріх нестимеме перед Ним відповідальність. Наслідки гріха та зла дуже небезпечні.
Коли говоримо про смерть то з'являється неспокій, страх щодо свого життя. Людина покликана до того,щоби вберегти своє життя, щоб вдосконалювати та покращувати його.
Багато хто сьогодні все більше шукає підтримку та втіху. Важливо пам'ятати, що Бог подарував життя та не перестає турбуватися про людину в будь яких ситуаціях.
Кожна смерть та втрата залишає в нашому серці рану. Це велика біль та протиріччя буття, адже Бог створив нас для життя. Коли ми говоримо про очікування майбутнього то через невідомість відчуваємо часто тяжкість.
Духовна та фізична біль. Біль від втрати близьких людей залишається на довгий час із запитанням "Чому?" Але доцільніше ставити запитання: "Як мені жити та бути далі?" Варто усвідомити, що страх може бути рушієм йти далі та захищати життя.
Як ми можемо отримати та почути Божу підтримку?Бог завжди чує кожне серце та всі страхи. Без Творця ніхто не може існувати. Тому Він товаришує з нами і ця думка най буде заохоченням, що Бог нас ніколи не полишає. Шукайте все, що єднає з Богом, адже Він завжди допомагає людині віднайти Його.
Пам'ятайте - кожне звернення дає можливість віднайти Його та відчути допомогу Всевишнього. Правда Католицької Церкви - Бог щомиті посилає людині Свою допомогу в різний спосіб. Щоразу коли людина звертається до Нього з проханнями вона ввіряє проблему та небезпеку вже в руки Божі. Це прояв нашої довіри Богу, який зробить все, щоб добро мало плоди.
Бог не залишить та прийде з допомогою. Підтвердженням цього є Великодній період. Це свято коли добро перемагає зло, гріх та є проявом Його любові до нас. Усвідомлення того, що наше життя є вічним. Бійтесяся, щоб біль не вкрала нашу надію майбутнього. Покладайтеся на Бога і не будете розчарованими.
Сміливо довіряйте страх в руки Божі. Війна закінчиться і нами потрібно буде відбудовувати життя з духовними цінностями. З цими цінностями ми зможемо подолати кожну біль втрати, а це можливо тільки опираючись на Божу любов. Він лікар та ліки для кожної людини. Бійтеся втратити Бога.
Звідки в людині прагнення щастя? Що означає мати чисте серце та бути миротворцем, коли навколо триває війна? Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує роздуми про Вісім Божих Блаженств та запрошує розпізнати, де шукаємо справжнього щастя.
О.Петро Балог ОР розповідає, які титули Богородиці догматично підтверджені. Згідно з доктринальними роз'ясненнями Ватикану (зокрема Дикастерією віровчення), Марія не є співвідкупителькою, оскільки єдиним Спасителем і Відкупителем людства є Ісус Христос. Інші ж поширені у католицькій Церкві титули Марії, як наприклад "посередниця" є прийнятими.
У чеговій катехизі з циклу "Духовне паломництво до Святої Землі" о. Гжегож Вавжиняк розповідає про постать Самсона. Його історія описана у 13-16 розділах Книги Суддів. Він був назореєм та отримав благословіння від Бога - надзвичайну силу. Попри зовнішні знаки посвячення Богові, його серце було прив'язане до насолод та власних бажань.
У катехезі на «Радіо Марія» настоятель парафії в Рокитному отець Марек Рудзь та сестра Люцина роздумують про християнське покликання жити Святим Письмом. З нагоди спомину святого Єроніма вони пояснюють, чому Біблія є не просто пам'яткою літератури, а живим Словом Божим, яке має супроводжувати вірянина щодня — у молитві, вдома, у транспорті та під час випробувань війни.
Що навчає Церква про Розарій? Звідки ця молитва виникла, яке її коріння? Пояснює в катехизі отець Матеуш Годек, директор Катехитичної Школи Харківсько-Запорізької дієцезії, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград, даючи практичні поради про те, що може допомогти нам молитися, та як поглибити молитву Святого Розарію у своєму практичному духовному житті.