Про життя та переживання протиріч, серед яких смерть, розповідає віце-ректор семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі, отець Ярослав Рудий. Цикл есхатологічних катехиз про бачення та відношення Церкви до майбутнього вже сьогодні.
"У першому пункті катехизму Церкви ми читаємо: "Життя людини - це знати та любити Бога". Тобто - це великий дар Бога і саме тому ми передусім спрямовуємо наші думки до Творця, щоб зрозуміти дар Його віри. Бог вільною волею створив людину щоб вона була причетною до Його життя. Тому так важливо переоцінити себе, адже Бог поділився Своїм життям з нами, а ми подібні до Творця", - розповідає отець Ярослав Рудий.
Минуле,сучасне та майбутнє дуже важливі. Ми дивимося сьогодні в майбутнє та ставимо питання: "А що ж буде завтра"? В свідомості християн існує твердження, що наше життя не закінчується. Наша душа не смертельна і людина житиме й далі. Але нам варто усвідоміти, що життя це велика відповідальність.
Сьогодні часто запитуємо себе, як пройти цей тяжкий період? Для початку варто зрозуміти, що смерть Бог не створював. Смерть - це наслідок гріха, а зло має на меті зруйнувати наше життя, знищити нас. Жодний негативний вчинок не проходить беслідно перед Богом, а кожен хто чинить гріх нестимеме перед Ним відповідальність. Наслідки гріха та зла дуже небезпечні.
Коли говоримо про смерть то з'являється неспокій, страх щодо свого життя. Людина покликана до того,щоби вберегти своє життя, щоб вдосконалювати та покращувати його.
Багато хто сьогодні все більше шукає підтримку та втіху. Важливо пам'ятати, що Бог подарував життя та не перестає турбуватися про людину в будь яких ситуаціях.
Кожна смерть та втрата залишає в нашому серці рану. Це велика біль та протиріччя буття, адже Бог створив нас для життя. Коли ми говоримо про очікування майбутнього то через невідомість відчуваємо часто тяжкість.
Духовна та фізична біль. Біль від втрати близьких людей залишається на довгий час із запитанням "Чому?" Але доцільніше ставити запитання: "Як мені жити та бути далі?" Варто усвідомити, що страх може бути рушієм йти далі та захищати життя.
Як ми можемо отримати та почути Божу підтримку?Бог завжди чує кожне серце та всі страхи. Без Творця ніхто не може існувати. Тому Він товаришує з нами і ця думка най буде заохоченням, що Бог нас ніколи не полишає. Шукайте все, що єднає з Богом, адже Він завжди допомагає людині віднайти Його.
Пам'ятайте - кожне звернення дає можливість віднайти Його та відчути допомогу Всевишнього. Правда Католицької Церкви - Бог щомиті посилає людині Свою допомогу в різний спосіб. Щоразу коли людина звертається до Нього з проханнями вона ввіряє проблему та небезпеку вже в руки Божі. Це прояв нашої довіри Богу, який зробить все, щоб добро мало плоди.
Бог не залишить та прийде з допомогою. Підтвердженням цього є Великодній період. Це свято коли добро перемагає зло, гріх та є проявом Його любові до нас. Усвідомлення того, що наше життя є вічним. Бійтесяся, щоб біль не вкрала нашу надію майбутнього. Покладайтеся на Бога і не будете розчарованими.
Сміливо довіряйте страх в руки Божі. Війна закінчиться і нами потрібно буде відбудовувати життя з духовними цінностями. З цими цінностями ми зможемо подолати кожну біль втрати, а це можливо тільки опираючись на Божу любов. Він лікар та ліки для кожної людини. Бійтеся втратити Бога.
Як зберегти у подружжі кохання та взаєморозуміння? Як навчитися приймати свого чоловіка або свою дружину і долати разом у любові всі випробування, що випадають на життєвому шляху?
У черговій катехизі з циклу "Людина на межі між Богом і безоднею" монах ордену босих кармелітів о. Віталій Козак продовжує роздуми на тему "Ідеологічна машина та наслідки для людей".
У програмі «У ваших намірах» на Радіо Марія єпископ Ян Собіло із запорізької прифронтової зони ділиться духовними орієнтирами для християн під час війни. Як не дозволити гніву й виснаженню занурити серце в темряву, чому прокльони лише помножують руйнівну силу агресора та чому приклад святих навчає долати найважчі випробування молитвою — читайте у статті.
Сповідь — це не просто формальне перелічення провин чи розмова «за чашкою кави», а глибоке відновлення стосунків людини з Богом. У цій статті на основі роздумів душпастирів розкриваються ключові кроки підготовки до Таїнства Покаяння: як правильно проводити іспит сумління у світлі Божої любові, розрізняти важкі й легкі гріхи та уникати типових пасток самовиправдання.
Отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я, говорить про Амфілохія Іконійського - видатного богослова та представника Великих каппадокійців. Він був близьким другом Василія Великого та двоюрідним братом Григорія Богослова. Амфілохій активно боровся проти поширених на той час єресей (аріанства та македоніанства) і брав участь у Другому Вселенському соборі 381 року в Константинополі.