"Вони хочуть нас скупчити в місті, щоби по нашим полям бігали кабани та зайці, а ми не мали права їх чіпати. Курка і картопля, справжня віра і молитва нас спасуть", - про Великий RESET та місце людини у світі закликає нас задуматися сьогодні брат-капуцин Матвій Стибурський, парафія Святої Діви Марії Ангельської, м. Вінниця.
Як християни ми маємо знати, що відбувається у світі. Віра наша розумна, а розум освітлений Духом Святим і показує, як нам реагувати на події, що творять історію.
Переломним моментом у світі стала COVID-пандемія. "Великі люди світу" зробили певний експеримент над усім людством. Вони побачили, що реальне життя можливо перенести у віртуальний світ. Запровадили повний контроль над людиною: локдаун, комунікація та задоволення потреб через інтернет, заборона згромаджень. У Ватикані Літургія Великої Суботи вперше відбулася без участі людей. Примусове щеплення створило поділ між людьми: ті, хто був "за", і хто - "проти". Задум експерименту вдався, люди піддались через страх перед смертю від хвороби.
У час піку пандемії у 2020 р. Клаус Швабер у Німеччині проголошує Великий RESET, що в перекладі з англійської означає "перезавантаження". Його ще називають маніфестом: "Нам треба продовжувати контролювати боротьбу проти пандемії, відновити світову економіку, обмежити до нуля кількість вуглекислого газу, зберегти екологічну рівновагу, зменшити відстань між бідними та багатими". З метою запровадження цих ідей Клаус почав збирати в Давосі людей-бізнесменів, голови держав і виховувати "лідерів світу". У своїй книжці він передбачає, що переломний рік для світу буде 2025-й. Контекст RESET-у є таким: Земля - наша мати, а людина - та, яка шкодить планеті. Утопія без Бога - новий соціалізм. Сотворення нового світу, де людина буде на другому місці після штучного інтелекту. 3D-технології, чіпи в людському організмі, контроль людини через комп'ютери - це є метою Великого RESETу - четвертої технологічної революції, за Клаусом Швабером. Церква має конфлікт із Великим RESETом, що є антихристиянською цивілізацією.
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.
Як спілкуватися з Небесною Мамою? Як Та, що стояла біля підніжжя хреста і пережила страждання свого Сина, сьогодні розділяє біль нашого народу та глибоко розуміє кожну матір і дружину, чиї рідні перебувають у полоні, поранені чи віддали своє життя заради захисту інших? Що ми можемо подарувати Тій, яка веде нас до Бога? У свято Народження Пресвятої Діви Марії сестра Ліджі говорить про вірну любов нашої Небесної Мами.
Що означає жити в Святому Дусі, до життя якого ми покликані в Христі, щоб пізнати стан великої гармонії і єдності з Богом, яким є святість, виголошує в наступній катехизі о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater».
В програмі "У ваших намірах" у свято Різдва Богородиці говоримо разом з о.Міхалем Бранкевичем про значення народження для світу та сенс земного життя. Священник зауважує, що важливо пам'ятати: "Народження нової людини потрібно для того, щоб спілкуватися, мати з ким разом переживати найбільший дар Бога, яким є любов. А любов неможливо переживати насамоті".