Слухати Радіо

Зараз в ефірі

22:00

Катехиза

В ефірі

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Рецепти Життя

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

Віктор Заславський: "Національний музей – перший у світі спеціалізований музей українського мистецтва, який заснував сам Митрополит Шептицький"

Поділитись з друзями
Продовжуючи цикл історичних програм присвячених Митрополитові Андрею Шептицькому пропонуємо Вашій увазі історію заснування національного музею. Частина перша

Ставши митрополитом, Андрей Шептицький незмінно позиціонував себе як українського патріота, який не відділяє благочестя від патріотизму, а церкву від народу і служить не лише українській церкві, а ще й національній справі. Один з яскравих прикладів цього служіння – заснований ним Національний музей – перший у світі спеціалізований музей українського мистецтва, який до того ж, за задумом митрополита мусив стати потужним мистецьким осередком, з якого мало початись відродження нашої культури та мистецьких традицій.

Звісно, почалось все з любові Шептицького до ікон, з дитячого захоплення її містикою, а ще обурення тим що ніхто не досліджував українську ікону з наукової точки зору – тобто, як витвір мистецтва, а не просто декоративну річ. Митрополит згадував:

«заки я навчився читати й писати, ще дитиною, я серцем відчував красу старої нашої ікони. Я був відай дуже малим хлопчиком, коли в нашій старенькій деревляній церкві в Прилбичах, стоячи перед іконостасом, відчував я ту якусь непоняту емоцію, що її я нині назвав артистичною емоцією. А глубоке було вражіння якраз тому, що поза тими зовнішніми проявами, відчувало серце якусь таємну глубінь, що наче промінчик спливав на душу зпоза світа, наче з неба. В дома у родичів на коминку стояли дві старенькі ікони, дуже знищені, які мені дуже подобалися, хоч я певно не міг був сказати — чому? Я недавно мав ці ікони в руках і ствердив, що вони є дійсно знамениті мистецькі твори, хоча з огляду на їх стан — знищення і непоказного темного кольориту — треба дивуватися, що вони дотепер заховалися. Усі фарби такі, що з абсолютною певністю можна твердити, що артист ніде їх не купував, а тільки сам тер з того, що міг мати під рукою на селі. Терта цеглаглина, може двох родів, може звичайна земля, — сок якихось ростин або цвітів. Правдоподібно ікони ці малював не пізніше як у половині XVII. ст. якийсь сільський іконописець, що може ніколи в жадному місті не був. Де він навчився так рисувати? Мусів видіти рештки якогось старого іконостасу, що може сягав ХІІІ-ХІV. ст. А звідкиж у цього безіменного мистця та чудова гармонія темних і убогих сірих красок? Ні оден тон не виривається перед іншими! — така казкова повздержливість і така нечувана простота була в цього чоловіка, що в цих маленьких постатях дрожить людська душа. Постаті цих ікон ще нині жиють-говорять.

Коли в р. 1886-ім чи 7-ім я був перший раз у Києві і відвідував малий, але дуже цінний музей Духовної Академії на Подолі — професор Петров, історик української літератури і тоді кустос цього музею, показуючи мені прегарну хоч невелику збірку старих ікон, так виразився: "Чи між цими іконами є які ріжниці, які стилі та приміти школи, цього ніхто не знає, бо ніхто дотепер їх не досліджував".

І ось, ставши монахом, потім єпископом, а згодом і митрополитом, Шептицький почав збирати старовинні ікони де тільки міг. Щось цупив в друзів та родичів, щось знаходив по селах, щось навіть рятував з вогню! Він згадує:

«приїхав я у Добромиль і з новиками дійшли ми до церковці в селі Поляни якраз у хвилі, коли люди, побудувавши з цегли нову каплицю, зачинали стару церковцю бурити, а ікони приготовили палити. Кілько то прецінних ікон так згоріло по селах! — як то старий церковний звичай велів, щоби не була в поневірці свята річ. — І так ікони давньої церкви села Поляни набув я і вони стали одним з перших завязків Музею. Зразу правдоподібно ми в цих старих іконах цінили передусім їх вік. Доперва дуже повільним і довгим процесом вивчання, дійшли ми до оцінення мистецьких прикмет нашої старої ікони. Досвід доперва показав, що й в іконах є богато цінного матеріялу — історичного і етнографічного, та що наше старе мистецтво далеко ще не є так цінене і досліджене, як воно на те заслугує. Та пізнали ми, що нема для нас поступу і розвою в мистецтві, яке би не опиралося на нашому мистецькому переданні і не виходило з него».

Коли Шептицький став митрополитом, збирати ікони стало значно легше: він міг просто приїхати до будь-якого храму і викупити чи навіть забрати ікону яку вважав за потрібне. Хоча, як сам він згадував, забирав він лише ті

Відгуки

"Друга світова війна має багато сторінок, котрі заслуговують на висвітлення у кінематографі", - Віктор Заславський

"Друга світова війна має багато сторінок, котрі заслуговують на висвітлення у кінематографі", - Віктор Заславський

У День захисника України спілкувалися з істориком Віктором Заславським про військовий кінематограф. "Грейхаунд", "З міркувань совісті", "Підводний човен", "Таємне життя" та багато інших чудових фільмів, у яких ви зможете пережити військові події з героями кіно.
Завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться на виставку, яку відкрили у монастирі Босих кармелітів

Завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться на виставку, яку відкрили у монастирі Босих кармелітів

Наш автор Віктор Заславський та с. Камілла, яка опікується музеєм Джозефа Конрада при бердичівському монастирі Босих кармелітів, відкрили у монастирі виставку, присвячену Падурі. Тут можна побачити його книги, почитати його поезії. Родзинка експозиції – сцена бою між польськими повстанцями та російською кіннотою у 1831 році у Бердичеві. Падура пов'язаний з Бердичевом – його маєток був у Махнівці, у Бердичеві він часто бував, а отже відкриття виставки є цілком доречним. То ж, завітайте до славетного історичного Бердичева і подивіться цю виставку – а також багато усього іншого, що є у цьому надзвичайному місті.
Історик Віктор Заславський про князя Костянтина Острозького.

Історик Віктор Заславський про князя Костянтина Острозького.

Історик Віктор Заславський продовжуючи свій цикл "Відкриваючи таємниці християнства" зупитнив свій історичний погляд над постаттю князя Костянтина Острозького.
Розкол між Церквами

Розкол між Церквами

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.
Схід і Захід: від Імперії до Церкви.

Схід і Захід: від Імперії до Церкви.

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.