Віктор Заславський: "Голодомор 1932-33х років - це акція проти слухняних, лояльних, вже цілком радянізованих колгоспників!"

Oksana Mitrashevska

Народ – все населення обє`днане приналежністю до певної країни. Використовуючи слово народ, маємо наувазі багато націй, що мешкають в одній державі. Страта голодом українського селянства, яке на 99 відсотків було українською нацією, втрачає у міжнародному праві суть визначення при заміні слова нація на народ. Вже сьогодні нащадки тих, хто хотів би сховати кінці у воду: факту етнічного злочину намагаються не розрізняти поняття народу та нації. Геноцид, як вид міжнародного злочину визначається коли є фізичне винищення населення по расовим, національним, етнічним або релігійним ознакам. ( Слово – народ у міжнародному правовому визначенні геноциду відсутнє ! ). Те визначення подій голодомору 1932-1933 рр., яке дала ВР України суперечить визначенню геноциду, яке існує в міжнародному праві. Бо слово народ не тотожне з конкретною расою, національністю, етносом чи релігією. Що жоден із державних законотворців не знає цього? Справджуються слова зі Святого Письма: «Горе вам законники…бо обклали народ тяжкими податками, а самі палець об палець не вдарите, щоб зменшити їх» ( Еванг. Луки ) 16 травня 2008 року національна Комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права на чотирнадцятому пленарному засіданні зробила висновок щодо правового визначення Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду українського народу по відношенню до визначення, сформульованого у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. Згідно з цим висновком геноцид має спрямованість Голодомору проти Українців як національної та етнічної групи, наводить переконливі факти стосовно подібних стверджень. Українці, як етнос та титульна нація державними органами влади всупереч Конституції ст..92 (10;12) зліквідовані, тому є абсурдним засуджувати катів, коли жертву продовжують донищувати. Судді автоматично, не бачачи інформаційного злочину, перевтілюються в катів. А жертва, з плином часу, інформаційно зникне, асимілюється… Знову хитрять, як би уникнути покарання та виплат – грошових компенсанціїй, Українцям - спадкоємцям страчених голодом - жертвам геноциду за національною ознакою. З плином часу, Українців, як етносу та національності не буде, «новонароджена» - політична нація, яку продукує державно- політична еліта - влада України - це не спадкоємці Українців , це інша - новітньо-модерна категорія… Якщо не можемо зупинити штучного породження української політичної, тобто політичної нації - варто визнати спрямованість геноциду Голодомором проти християнської націїї, якою було українське селянство. Голодомор 1932-1933 років був геноцидом і за релігійною ознакою! Проглядується чергове затирання та приховування правди про Голодомор… Майстерно первосвященники, фарисеї та книжники (письменники: за першим Еванглієм Куліша 1903 р. Від Іоана Гл. 8; 3) не скажуть істину: Сина Божого стратили за проповідування християнства, як конкурентної з іудаїзмом релігії. Українське селянство є християнською нацією. На початку ХХ ст. , майже,не було в Україні села без церкви… Документальні свідчення очевидців тих подій неодноразово вказують, що терор голодом був цілеспрямований виключно на українське селянство, яке на 99 відсотків було ХРИСТИЯНАМИ - українською нацією! Описуючи своє дитинство - час страти голодом, житель міста Умань 1926 р. н. Балановський Олександр Михайлович згадує: « В селі на черкащині було три єврейських родини, то їх діти приходи до школи ситими, приносили з собою ще й коржі »… Яка це українська влада, що цурається існування Українства, як нації? Це послідовне панування спадкоємців тих про яких дід Ладим, серце якого розірвалось, коли він дивився, як більшовики- комуняки підірвали церкву в його селі та казав в часи колективізації: « Гуртове, то чортове, чортяча - жидівська влада прийшла…», коли його - діда Ладиму багатодітного, що мав біля п`яти гектарів землі, заможнього своїм трудом, хотіли загнати в колгосп. Про діда Ладима записи зі спогадів учасника Асоціації дослідників голодоморів в Україні - Катерини Романівни Марченко уродженої в селі Маньківка, Черкаської області 1926 року НАРОДЖЕННЯ. Прийшла жидо-масонська влада в 1917 році - не пішла й досі « керує»! Мало ми, Українці, молимось до Матінки Божої! Україна ж має особливий покров від Діви Марії, бо першою в світі серед країн визнала її своєю Царицею: віддала себе в присвяту Богородиці. За часів більшовицьких Совєтів тільки в Києві було знищено: зрівняно із землею до двохсот християнських храмів. В той час, як синагоги тільки закривали… Зараз всі культові споруди відчинені та успішно обслуговують еврейську громаду. Бувало іноді «били своїх, щоб чужі боялись!». «Народи, які у свій час були багатими вірою та покликаннями, сьогодні втрачають свою ідентичність, під смертоносним та руйнівним впливом певної модерної культури», – наголосив Вселенський Архиєрей Бенедикт ХУІ, додаючи, що той, хто вирішив, що «Бог помер» – поставив себе на місце Бога, проголосив себе самого богом, вважаючи себе будівничим власної долі, абсолютним власником світу. Не бажаючи прийняти від Господа спасіння, людина вірить у те, що вона може чинити усе, що лишень захоче, усе, що їй подобається. «Але коли людина викидає Бога із свого життя, заявляє, що Бог помер, чи є, насправді, щасливішою? Стає справді вільнішою? Якщо люди проголошують себе абсолютними власниками себе самих і єдиними господарями сотвореного світу, чи можуть, насправді, збудувати суспільство, у якому царюватиме свобода, справедливість та мир?» – запитує Папа, вказуючи на те, що щоденна хроніка показує нам на зовсім протилежне, на поширення егоїстичних інтересів, сваволі у владі, несправедливості і використання, насилля у всіх його проявах. І, як наслідок, бачимо, що людина залишається дедалі самотнішою, а суспільство – поділеним і розгубленим, безпорадним ».

Oksana Mitrashevska

(З нами, українцями, роблять те, що ми, як нація дозволяємо із собою робити…) В Україні дітям у Свідоцтві про народження не вписують національності. Як пізніше вони доведуть свою українськість ? Стратегічно цілеспрямована інформаційна ліквідація титульної нації України відбувається сьогодні, зараз в часи УКРАЇНСЬКОЇ формальної незалежності. Ми, Українці створили собі державу і в Декларації про державний суверенітет України першим, значить найголовнішим пунктом проголосили: І. Самовизначення української нації. Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невідємного права на самовизначення. Будь-які насильницькі дії проти національної держави Україна, з боку політичних, партійних, громадських організацій інших угруповань чи окремих осіб переслідуються за законом. м. Київ 16 липня 1990 року № 55 – ХІІ Постанова ВР УРСР про проголошення незалежності України. Прийняття декларації про державний суверенітет ВР УРСР Постановляє: Вважати день 16 липня днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його, як державне загальнонародне свято України. Перший заступник Голови ВР УРСР Іван Плющ 16 липня 1990 року. А Голова ВР УРСР - Леонід Кравчук в цей час де боязливо відсиджувався? Напевне, «консультувався» з вищим керівництвом, як бути? Щоб остаточно не втратити імперіям Україну. Дорадився, що маємо в піст 24 серпня святкувати перекроєну в неоднозначне розуміння поняття «незалежність» та «нову» декларацію: Акт проголошення Незалежності України від 24 серпня 1991 року: де відсутній пункт перший: право української нації на самовизначення !... Пункт самовизначення української нації з проголошенням незалежності України автоматично фіксував національний суверенітет, який визначається: повновладдя титульної нації, її політична свобода, право і реальна можливість визначати характер свого національного життя, в т.ч. політичного самовизначення аж до відокремлення й утворення самостійної держави. Що і було зафіксовано 16 липня 1990 року Постановою Верховної Ради УРСР. Наступна ж – П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про проголошення незалежності України ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 38, ст.502 ) Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. 1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності. Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК м. Київ, 24 серпня 1991 року N 1427-XII А К Т ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Про проголошення незалежності України Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, - продовжуючи тисячолітню традиції державотворення на Україні, - виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, - здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 24 серпня 1991 року Чи випадково вилучене слово нація з фрази: виходячи з права на самовизначення? Звичайно – зумисно. Вчитаємось в Статут ООН Преамбула МЫ, НАРОДЫ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ, - слід розуміти під об`єднаною нацією - політичну націю, - як для України? Огранізація Об`єднаних націй, як чорт кадила боїться національного суверенітету країн, тобто повновладдя титульної нації будь-якої країни. Стає зрозумілим, що Л. Кравчук опікується передовсім про масонський національний суверенітет України, нівелюючи проголошений 16 липня 1990 року державний суверенітет України. Акт проголошення Незалежності України від 24 серпня 1991 року перекреслює попередню Постанову ВР УРСР про державний суверенітет від 16 липня 1990 року, бо в Акті проголошення Незалежності України від 24 серпня 1991 року Тихцем, навмисно та неправомірно вилучено пункт 1. Самовизначення української нації. Подібні дії мають стратегічно-нищівний наслідок для Українства: вони унеможливлюють, навіть, перспективу в майбутньому мати національний суверенітет Українців, ігноруєють статтю 11 Конституції України, яка декларує, що держава сприяє консолідації Української нації. Чому Генеральні Прокурори, просто прокурори не бажають в діях Л. Кравчука бачити порушення ст..111 Кримінального Кодексу (КК)? Бо будуть дискриміновані - ще одна із ознак прихованого українського апартеїду – офіційної державної політики дискримінації титульної нації України. Стаття 111 (КК). Державна зрада 1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Відсутність на сьогодні ідентифікації Українців в метриках, нашої тотожності з титульною, корінною нацією України унеможливлює в майбутньому Українцям мати національний суверенітет: повновладдя українців. Як це назвати, як не геноцидом української пам`яті? Все геніальне просто: мріють і надалі продовжувати панування в Україні нехристиянські, антиукраїнські сили… В Китаї при владді китайці, в Кореї – корейці, в Польщі – поляки, і т.п., а в Україні іноземці - по-народному - « галіхфе», бо деякі слова негласно заборонені в «безцензурній» за Конституцією Україні. На- жаль, вже не українській, а політичній країні. Прикметник національний при установі, закладі або будь-де в Україні, автоматично має на увазі слово політичний при такій державній стратегії. Національні меншини, зокрема, єврейська ще з 1991 року згідно із Законом про національні меншини створила загальноосвітні державні заклади, де не легально сповідує свою релігію, яка є традиційно національною. Євреї християни-католики не можуть отримати офіційно громадянство Ізраїлю окрім одинарного випадку отримання його через натуралізацію. Як в цілому світі так і в Україні християнство є найбільш дискримінованою релігією. Українці з діда прадіда – християни, хоч скоробагатьки вкладають чималенькі кошти в пропаганду язичництва-поганства серед сучасного молодого покоління. Титульній нації України перешкоджає створювати релігійні загальнодержавні середні навчальні заклади стаття 6 Закону України про освіту, яка стверджує: незалежність освіти від релігійних організацій. Чому в моїй Батьківщині, де за останнім переписом населення майже 80% складала титульна нація України, що за свої податки продовжує й досі утримувати чужинську владу? Чужинсько- окупаційну, бо не етнічному українцю, а своєму іудейському дитяті «законно» і за податки титульної нації дозволяє долучатись до прослави Яхве в школі щастя - державному єврейському загальноосвітньому навчальному закладі України ( є ще венгерські та інших нацменшин школи, що в прикордонні кардинально змінюють не на користь українства етнічний склад населення в перспективі «поскубти» територію України), а мою дитину Українця в Україні позбавила державна влада законами права прилучитись до віри прадідів - в Триєдиного Бога в державній навчальній установі. Міністерством освіти та науки, навіть, не дозволенно в загальноосвітніх державних закладах ввести предмет « Християнська етика» ! Іудеям можна все, навіть, порушувати Основний Закон України статтю 35, яка стверджує: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви ». Що «гаранти», прокурори не знають, що Конституція є засадничим законом і її мають підпорядковуватись інші підзакони і такі як Закон про національні меншини? Немає в світі титульної нації, яка б була піддана такому латентному (прихованому) АПАРТЕЇДУ: гнобленню, дискримінації, попранню гідності це відбувається в центрі Європи!. А за що? За нашу Паном-Богом дану найбагатшу та найгарнішу в світі землю з її водними та природними ресурсами. (Государственный еврейский учебный комплекс «Симха-Хабад» создан в 1991 году по указанию Любавического Ребе организацией «Цеирей Хабад»( Израиль) и Госадминистрацией г.Киева, Украина. Учебный комплекс «Симха Хабад» является одним из самых крупных еврейских школ в СНГ и официально входит в пятерку лучших школ г. Киева). Чи не тут куються кадри без узгодження з інтересами залишків титульної нації України - майбутні високоосвічені рабовласники для гоїв світу? Тому то і не допускають до релігійної освіти традиційної для українців- християнства. Сказав бо Ісус Христос: «Пізнайте Істину (І. Х. ) і я вас визволю…» І наша, українців, провина в тому. Ми в своїй більшості не турбуємось про істинність віри та Церкви до якої належимо. Нинішній стан української нації підтверджує діагноз ситуації в Україні, як український латентний (прихований) апартеїд. Багата Україна та бідна українська нація, що обдерається не християнами, зазвичай, не етнічними українцями найвищих рангів державних посад має робити ще і виплати пенсій колишнім громадянам України, що виїхали на постійне місце проживання закордон. З подачі народного депутата України О.Фельдмана Верховна Рада України прийняла такий Закон. Найчастіше це виплати не українцям. Перші три роки після Чорнобильської катастрофи 1986 року Районні відділи внутрішніх справ просто чорніли зграями бажаючих виїхати на ПМЖ ( постійне місце проживання) в Ізраїль. «Полин зірка» - Чорнобильська трагедія, як завжди Творцем перетворюється на благо. Десятки тисяч жертв мирного атому є мучениками за віру Христову: утвердження краси в різноманітті й націй. Хоч і тимчасово на рік ( з 1990 по 1991 існував перший пункт – самовизначення української нації з проголошенням державного суверенітету України). Масова втеча євреїв з України після вибуху на ЧАЕС уможливила, хоча б тимчасово, Українству бути допущеним до влади та проголосити державну незалежність в 1990 році, яку з часом забалакали та зневілювали. Зараз владні структури України вперто не бажають чути вимоги Українців: робити синхронний переклад на телевізійних та радіо каналах. До практики титрів вдаються «господарі» на окупаційній території роблять це для рабів. Як для німих. Справді, українська нація, що вийшла із геноциду, сташнішого за війну: страту Великим Голодом 1932 - 1933 років оніміла…