Як батькам сформувати довіру дитини до них? 9 практичних порад надає в катехизі отець Вальдемар Павелець.
Дитина від народження має безмежну довіру до батьків та близьких. Безкорисно малеча віддає свою довіру і саме тому її рекомендовано зберегти. Але надмірна довіра може бути й небезпекою, саме тому її потрібно час від часу послабляти, - розповідає отець Вальдемар Павелець.
Для дитини довіра до батьків - це фундаментальна справа, яка формує її світ та світогляд, адже батько та мати - перші особи від яких малеча отримує
мир, спокій, захист та прийняття. В такому середовищі вона перерживає
радість дитинства.
Ми всі робимо різні
помилки і тому явище довіри може стати тягарем, коли відбувається
втрата довіри до батьків. У такому випадку дитина, яка втратила довіру може втратити довіру і до усіх дорослих.
Як зберегти довіру дітей до батьків та розвинути її?1.
Щодення розмова. Від народждення дитина потребує щирого діалогу. Коли малеча плаче то
голос батьків її заспокоює. Це допомагає створювати щирий зв'язок, адже через розмову ми формуємо емоції, навички та мислення, які необхідні у повсякденному житті.
Зауважу, часто батьки запитують у своїх дітей, що у них трапилося протягом дня, але самі рідко розповідають що у них відбулося. Тут тату і мамі допоможе
активне слухання.
2. Приймати
проблеми дитини. Спокійно розмовляйте про проблеми з дитиною. Так ви демонструєте своє розуміння та увагу, що є важливим.
3.
Дотримуйтеся обіцянок. Для дитини невиконані обітниці - найгірше що може бути. Коли накопичується багато невиконаних обіцянок руйнується єдність та занижуються: почуття власної гідності, повага до батьків, дорослих та світу. Це явище впливає на всі елементи виховного процесу, які проходить
сім'я.
4.
Вірте в дитину - це будує
впевненість у собі. Дитина відчуває впевненність у батьках і розуміє, що навіть коли щось не вийде то вона завжди зможе повернутися до своїх друзів - батьків.
5.
Спільна справа. Тут отримуються перші досвіди. Навіть коли дитина помилиться чи впаде - то вона отримає дружню батьківську руку підтримки. Тут категорично не рекомендуємо докоряти малечі за попередні помилки та падіння, порівнювати з іншими. Ми просто є в моменті коли вона потребує підтримки.
6.
Дитина має право на помилку. Коли ми даємо зрозуміти, що дозволяємо помилятися - то приймаємо її. Дитина також має знати та бачити, що помилки характерні й батькам. Говоріть про це дітям діліться своїм досвідом помилок.
7. Щиро говоріть про свої почуття. Дитина зчитує всі сигнали між батьками, коли почуття фальшиві та награні. Тому намагайтеся ясно та щиро передавати свої емоції.
Говоріть правду дитині, адже як і дорослі вона потребує її.
8.
Емпатія. Співпереживайте, а не критикуйте. Почуття страху чи злості не є чимось злим, але конкретні вчинки, як причина злості можуть принести багато проблем. Адекватно відповідайте на почуття та
потреби дитини. Насправді дитина наслідує нашу поведінку. Зосередьтеся на тому, щоб дати
гідний приклад через емпатію.
9.
Визнавайте нові досягнення дитини. Так дитина бачить, що ми підтримуємо її спроби та потуги. Ці елементи будуть а не руйнують довіру до батьків.
Отець Вальдемар Павелець.
Слухайте інші програми Радіо Марія про сім'ю:4 якості успішного батька.Ми - майбутнє наших дітей.Я знайшов батька. Бережіть щоденну спільну молитву.Як вберегти сім'ю в умовах війни?Шлюб - це не ліцензія на статеві стосунки.Шануй батька та матір. Коли йдемо примирятися - Бог дає сили.