«…Казахстан це величезна країна в дев’ять разів більша за Італію. Сімдесят відсотків населення вважає себе мусульманами, католиків може десь сто п’ятдесят тисяч по всій країні. Двадцять п’ять років тому нас було в декілька разів більше, але коли прийшла свобода, багато людей мігрувало. Тільки в Німеччину виїхало більше мільйону людей із Казахстану, а в загальному емігрувало три мільйони шістсот тисяч громадян. Зараз католики це меншина, але особливо в містах католиків не меншає, бо приходять в церкви нові прихожани різних національностей і так Католицька Церква стає з кожним роком все більш багатонаціональною... На даний момент в Католицькій церкві Казахстану основна мова російська. А Казахська мова тільки відроджується, о в часи Радянського Союзу йому не горіло зелене світло…» – Астанинський архієпископ Томаш Пета.
«…В нас в храмах є місця поклоніння і ми вже звикли
до чудес, які там відбуваються. Одного разу дівчина під час паломництва
розповіла мені, що не так давно прийшла до Католицької Церкви, бо в неї були дуже
глибокі душевні проблеми. І після декількох безрезультатних візитів до
психіатра, він направив її в Католицьку Церкву. Вона, як мусульманка, говорить,
що як прийшла костел досі не знає, але лікар сказав, щоб вона прийшла в
кімнатку, просто посиділа там і подивилась вперед. І коли вона зайшла в
кімнату адорації і почала дивитись вперед, всередині неї відбулось щось
дивовижне, щось що важко передати словами. Вона зрозуміла, зо перед нею Бог і
вискочивши в захваті, розповідала, що там є Бог, а її раніше виховували з думкою, що
Бога нема… Вона стала приходити щоб молитися, і люди, які спочатку скептично
ставилися, що вона ходить в католицький храм, стали передавати їй записки і
прохання, щоб вона молилась за них, і вона зараз свідчить, що їй не
вистачає двох годин, щоб омолити всі прохання, які їй передають…» – сестра
Мадлен Хофман.
Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, — він був начальником митників і був багатий, — прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити.
Сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому сповістили, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давида, помилуй мене!»
В 2025 році Католицька Церква буде святкувати Ювілейний Рік. Отець Олексій Самсонов в катехезі розповідає про сенс та знаки цього святкування, а також про особливі привілеї та ласки повʼязані із особливим часом благодаті Святого Року.
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.