Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які зневажають вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й хітона. Кожному, хто просить у тебе, – дай, а від того, хто забирає твоє, – не домагайся. І як хочете, щоби чинили вам люди, – чиніть і ви їм так само.

У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.

Того часу Ісус, підвівши очі на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись.

Як спілкуватися з Небесною Мамою? Як Та, що стояла біля підніжжя хреста і пережила страждання свого Сина, сьогодні розділяє біль нашого народу та глибоко розуміє кожну матір і дружину, чиї рідні перебувають у полоні, поранені чи віддали своє життя заради захисту інших? Що ми можемо подарувати Тій, яка веде нас до Бога? У свято Народження Пресвятої Діви Марії сестра Ліджі говорить про вірну любов нашої Небесної Мами.

В останній катехезі циклу «Православне політичне богослов’я» священник підсумовує розмову про взаємозв’язок віри, політики та суспільного життя, розмірковуючи над поглядами Арістотеля Папаніколау та принципами, за які варто триматися й боротися. «Завдання Церкви в державі — бути совістю і голосом правди», — наголошує священник, пояснюючи, чому Церква покликана бути іконою Царства Божого, а моральність людини має свідчити про присутність Бога у світі.

В програмі "У ваших намірах" у свято Різдва Богородиці говоримо разом з о.Міхалем Бранкевичем про значення народження для світу та сенс земного життя. Священник зауважує, що важливо пам'ятати: "Народження нової людини потрібно для того, щоб спілкуватися, мати з ким разом переживати найбільший дар Бога, яким є любов. А любов неможливо переживати насамоті".

Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.

У цій завершальній програмі історичного циклу Magistra vitae про римо-католицьку церкву в Україні в 20-30-х рр. з Ганною Путовою, істориком, архівістом, намагалися підвести підсумки тривалої і підступної боротьби, яку вів московський тоталітарний режим з прагнення зруйнувати церкву…

Як жити в умовах тривалого стресу, не виснажити власну психіку та допомогти собі витримати реальність війни? Про це у програмі «Історії життя» на Радіо Марія ведучий Олександр Скрипченко говорив із кандидаткою психологічних наук, науковою співробітницею Інституту соціальної та політичної психології, старшою дослідницею Ольгою Тарасівною Плеткою.

Про інструменти демонічного впливу на людей описаних у книзі "Листи Крутеня" поговоримо з практичним психологом, магістром психології травматерапевтом Мироном Шкробутом.

Чи можемо ділитися з іншими тим, чого самі ще не здобули? Чи здатна наша віра вийти за межі комфорту й поверхової обрядовості? Чому справжнє апостольство народжується виключно «в ногах Господа» і чому місійність є ознакою духовної зрілості християнина? Про це в програмі “Катехиза” говорить відомий реколекціоніст, священник-єзуїт о. Михайло Станчишин.

Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.

Сталося в іншу суботу, коли увійшов Ісус до синагоги й навчав, був там чоловік, права рука якого була всохлою. Книжники й фарисеї стежили за Ним, чи зцілятиме в суботу, аби знайти звинувачення проти Нього.

Як людина стає святою через буденну працю, професійне служіння та любов до власної сім’ї? Чи може глибока духовність поєднуватися з жіночністю? Як подружжя може стати спільною дорогою до святості? Про це на прикладі життя святої Жанни Беретти Молли - матері, яка пожертвувала власним життям заради дитини, - слухайте в черговому випуску “КУЗНІ”.

Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».

Що таке молитва? Для чого вона потрібна? Як молитися, щоб Господь мене почув? У цій катехизі отець Йосип Щур, ЧСВВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві, запрошує споглянути на молитву як на вияв довіри до Бога. Священник заохочує завжди починати свою молитву з довіри, наголошуючи, що саме тоді розпочнеться подорож від довіри до самої віри.

Розмова з дітьми про віру має базуватися на щирості, свободі вибору та повазі до дитячої цікавості, а не на суворих правилах чи залякуванні. Головна мета — стати для дитини провідником у світ духовних цінностей, залишаючи їй простір для власних роздумів і запитань. Про це у програмі розмовляємо з катехитом, отцем Теодором Дутчаком, ЧСВВ, УГКЦ.

У день пам’яті святого папи Григорія Великого у програмі «У Ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говорили про унікальну традицію григоріанського співу та про те, як формувалася музична спадщина Римо-Католицької Церкви. Чи можуть у Літургії звучати сучасні музичні жанри, яке місце в ній посідає орган і що спільного між західною традицією григоріанського співу та східним восьмигласієм?

Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна.

У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?

У програмі «Захристія» релігієзнавиця Оксана Горкуша підбиває підсумки церковного життя: говоримо про церковне новоліття, три роки переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар, а також про відносини Церкви і держави та духовні авторитети українського суспільства. Чому під час обстрілів і повітряних тривог, у моменти смерті, руйнувань і страху люди не часто бачать поруч священників, де сьогодні має бути Церква і чи є небезпека для ПЦУ повторити шлях УПЦ часів Януковича?

Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. А Симонова теща була охоплена великою гарячкою. І Його просили за неї.

До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.

В програмі "У ваших намірах" говоримо з о.Міхалом Бранкевичем про навчання в школі. Священник бажає багато-багато радості усім під час навчального процесу та зауважує, даючи поради батькам: "Важливо підходити до процесу навчання не як до прикрого обов'язку. Під час навчання в школі дитина за допомогою батьків та вчителів має віднайти у собі таланти й здібності, Богом вже даровані, щоб розпізнати своє покликання для майбутнього життя".

Того часу Ісус спустився у Капернаум, місто галілейське, і навчав їх по суботах. І дивувалися з Його вчення, трму що слово Його було з владою.

«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:

«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.

Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму? Чи суперечать віра та розум одне одному? Чи здатна людина відкрити існування Творця без допомоги надприродного об’явлення, користуючись лише природним світлом власного розуму? Про це говорить монахиня Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара, доктор філософії с.Марія Несподівана Радість.

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.