"Бог на кривих лініях пише прямо", - с.Марта Пшивара

Книга Рути зі Старого завіту показує те, як Бог об'явився у житті ізраїльської родини, а жінка, яка була поганкою, змогла увійти у родовід Ісуса.
У Біблії часто ім'я об'являє місію людині. Герої книги: Елімелех у пер."Господь - мій цар", його дружина Ноема у пер."солодка" та двоє синів Махлам "ослаблення, хвороба", та Кіліян "загибель, знищення". У намірі зберегти життя, Елімелех веде родину на чужину до ворожого народу. Сини одружуються із гарними моавитянками, але проживши 10 років разом, чоловіки помирають, не залишивши дітей. Ноема втрачає чоловіка та синів, але, сповнена любові, вона не зосереджується на особистому стражданні і говорить до невісток із бажанням щастя для них, щоб обидві повернулись до своїх рідних міст і побудували нові родини, народили дітей. Орпа у пер. "потилиця" повертається додому, Рута ж, друга невіста, залишається з Ноемою, кажучи: “Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом."(Рут.1:16)

Рута просить дозволу Ноеми працювати, і іде на поле, коли вони повертаються додому Ноеми у Вифлеєм. Усі говорять, показують пальцями на Руту, бо чужа, прийшла із ворожого народу. Але з часом люди міняють свою думку, коли бачать смиренну працю Рути та щиру любов до Ноеми. Вооз, власник поля, також заступається за Руту. Люди починають дивитися,  як дивиться Бог, а саме не зовні, а у серце, і визнають її чесною жінкою.
Відважна Рута іде з радістю і сповнена любові туди, де не чекали її, під натхненням Святого Духа дозволяє вести себе Богу, дозріваючи на дорозі віри. Покора, смирення, згода на те, щоб бути відкиненою, незнаною у маленькому місті приносить Руті плоди у свій час для неї та інших. Бог обдаровує після голоду народ врожаєм. Вооз проявляє знак близькості і довіри: він запрошує Руту і Ноему до столу, запрошує збирати колосся разом з іншими. Ноема має велику мудрість і ділиться порадами з Рутою, вона бажає, щоб Рута сподобалась Воозу. Рута дозволяє Воозу взяти справу у свої руки, і Вооз, скликавши раду одного ранку, отримує дозвіл одружитися з Рутою. Їх любов стає плідною, народжується син, який надалі стає предком царя Давида.

"Бог з найбільшого зла може зробити добро, коли ми дозволяємо Йому вести нас. Відкрите любляче серце робило її чуйною на натхнення бути веденою Святим Духом", - говорить сестра Марта, згадуючи шлях біблійної жінки Рути.