ДОПОВНЕНО! Божа кара| Пророцтво збувається| Революція у Ватикані| Ян СОБІЛО (YouTube+текст уточнення)

«Церква, глибоко поважаючи таких осіб, не може допустити до семінарії та до священних чинів тих, хто практикує гомосексуальні зв’язки, виражає глибоко вкорінені гомосексуальні схильності чи підтримує так звану гей-культуру", - говорить владика Ян Собіло.

Такі особи перебувають в ситуації, яка серйозно ускладнює правильні взаємовідносини з чоловіками та жінками. Неможна нехтувати негативними наслідками, які можуть виплинути з рукоположення осіб - з глибоко вкоріненими гомосексуальними схильностями» 

Можливо деякі вважають що перше речення дає зелене світло на те, щоб приймати гомосексуалістів.У процесі формації, коли йдеться про гомосексуальні нахили, доречно також не зводити розпізнавання лише до цього аспекту, але, як і для кожного кандидата, зрозуміти його значення в загальній картині особистості молодої людини, щоб, пізнаючи себе та інтегруючи цілі, властиві людському та священичому покликанню, досягти загальної гармонії. 

Метою формації кандидата до священства в афективно-сексуальній сфері є здатність приймати як дар, вільно обирати і відповідально жити чистотою у целібаті.Насправді, цнотливість «не просто афективна ознака, але синтез такого ставлення, яке виражає протилежність володінню. Цнотливість - це свобода від володіння у всіх сферах життя. Тільки тоді, коли любов є цнотливою, вона є справді любов'ю. Любов, яка хоче володіти, завжди в кінцевому підсумку стає небезпечною, вона ув'язнює, душить, робить людину нещасною. 

Сам Бог полюбив людину цнотливою любов'ю, залишивши її вільною навіть для того, щоб вона помилилася і виступила проти Нього». Крім того, «безшлюбність заради Царства Божого слід розуміти як дар, який слід розпізнати і перевірити у свободі, радості, безкорисливості і смиренності, перш ніж приймати свячення або перші шлюби». 

Це означає не лише контроль над своїми сексуальними імпульсами, але й якісне зростання євангельських стосунків, які виходять за межі форм власності, не дозволяють захопити себе конкуренцією та конфронтацією з іншими, вміють шанобливо оберігати межі власної та чужої інтимності. Усвідомлення цього є фундаментальним і необхідним для реалізації священницького покликання, але той, хто живе ревністю з огляду на Царство Боже в целібаті, повинен також стати здатним мотивувати відречення з огляду на нього, в тому числі відсутність емоційного і сексуального задоволення.Це перше речення варто інтерпретувати в світлі цієї цитати:«Коли йдеться про гомосексуальні схильності, які є лише виявом тимчасових проблем, пов’язаних, наприклад, з незакінченим періодом дозрівання, вони мають бути чітко подолані принаймні за три роки до дияконських свячень». - наголосив ієрарх.