"Ми вже не шукаємо як не вбити, не вкрасти, не пожадати чужого, ми як християни шукаємо спосіб як ми можемо дати життя", - у продовження циклу катехиз о.Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії УГКЦ, пояснює, що Бог обіцяє у заповідях, пропонуючи навчитися способу мислення, який допоможе приймати і благословляти навіть тих, хто грішить на очах.
У Хрещенні ми стаємо новим створінням, здатними виконувати заповіді, які Бог заповів. У цій катехизі священник розглядає наступні з п'ятої по десяту заповіді, та пояснює, як ми маємо ставитися до них задля виконання.
"Не вбивай", "Не кради"
Жити як християнин означає бути у пошуці як дати життя. Якщо людина думає: "я не вбив, не вкрав, не чужоложив, я виконав усе, до чого покликаний". Але якщо ми захочемо дійсно пізнати, до чого покликані, Бог буде відкривати, показувати. Ми покликані виконати добрі діла: "Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили." (Еф.2:10)
"Не чужолож"
Ідеться не просто про чуже ліжко. Як прийти до чистоти думок, бажань, серця. "Смиріться перед Господом, і він вас підійме!"(Як.4:10) Дияволу немає, що робити, якщо ми маємо смирення і можемо покоритися.
"Не свідчи неправдиво на ближнього твого", "Не пожадай жінки твого ближнього", "Не пожадай нічого того, що належить ближньому твому"
Чим більше людина буде думати "як не заздрити", "чи не осуджувати", тим більше буде те продовжувати робити. Ми не можемо змусити себе не думати про річ чи певну особу, яка стосується мене. Але ми можемо у правильному напрямку спрямувати наші думки. Важливо не забирати симптоми, а дивитися в корінь. Якщо я бачу, що хтось помиляється, потрібно навчитися благословити, щоб ця особа виправилась. Якщо я бачу, що хтось багато часуне навчився чогось робити, я можу благословити в думках нарешті навчитись цій людині. Якщо я бачу, що хтось грішить, я приймаю рішення благословити певну людину пізнати Божу любов, навернутися, покаятися, пізнати наслідки своїх вчинків.
"Якщо ми навчимося мислити у інший спосіб, навіть якщо щось вирветься колись з уст, це не буде вже так страшно", - стверджує отець Іван, заохочуючи навчитися позитивного Божого мислення, щоб благословляти, а не прокльонати, бажати мати іншому більше, замість заздрити, та ін.
Спільно із Богородицею, від Якої Ісус взяв Найсвятішу Кров, відновімо в молитві значення Крові Христової в нашому житті, яка стала ціною нашого відкуплення, зціленням від духовних і фізичних недугів, а також є утотожненням в Святому Причасті самого Ісуса Христа. За роздумами XVIII ст. француза апостола Гаспаро Буфало, молімось Святий Розарій скорботні Таємниці у духовному супроводі о. Флоріана Кравенського, вікарія парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської обл.
У новій катехизі єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло розкриває глибоку таємницю віри як повної довіри Божому Провидінню. Єпископ наголошує: “Віра — це щось більше, аніж знати, що Бог є."
У черговій катехезі циклу духовного паломництва до Святої Землі отець Гжегож Вавжиняк розглядає постать Самсона крізь призму покликання назорея. Священник пояснює, що означало бути посвяченим Богові, чому Самсон зазнав поразки та проводить паралель між старозавітними назореями і юродивими Христа ради.
У двадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак розмірковує над темою «Любов сильніша, ніж страх», запрошуючи слухачів шукати внутрішню свободу та вчитися мислити самостійно, а не лише під впливом інформаційного шуму. Священник наголошує, що саме внутрішня свобода стає тим простором, де людина може по-справжньому зустрітися з Богом.
Чи задумувалися ви, чому Євхаристію називають вершиною життя Церкви та кожного віруючого? У першій частині циклу катехез брат-капуцин Леонід Міхалець розкриває глибоку символіку початку святої Меси. Від урочистої процесії до молитви каяття — дізнайтеся, як вступні обряди готують наше серце до зустрічі з Живим Богом та чому кожен жест священника має особливе значення для нашого спасіння.