"Ми вже не шукаємо як не вбити, не вкрасти, не пожадати чужого, ми як християни шукаємо спосіб як ми можемо дати життя", - у продовження циклу катехиз о.Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії УГКЦ, пояснює, що Бог обіцяє у заповідях, пропонуючи навчитися способу мислення, який допоможе приймати і благословляти навіть тих, хто грішить на очах.
У Хрещенні ми стаємо новим створінням, здатними виконувати заповіді, які Бог заповів. У цій катехизі священник розглядає наступні з п'ятої по десяту заповіді, та пояснює, як ми маємо ставитися до них задля виконання.
"Не вбивай", "Не кради"
Жити як християнин означає бути у пошуці як дати життя. Якщо людина думає: "я не вбив, не вкрав, не чужоложив, я виконав усе, до чого покликаний". Але якщо ми захочемо дійсно пізнати, до чого покликані, Бог буде відкривати, показувати. Ми покликані виконати добрі діла: "Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили." (Еф.2:10)
"Не чужолож"
Ідеться не просто про чуже ліжко. Як прийти до чистоти думок, бажань, серця. "Смиріться перед Господом, і він вас підійме!"(Як.4:10) Дияволу немає, що робити, якщо ми маємо смирення і можемо покоритися.
"Не свідчи неправдиво на ближнього твого", "Не пожадай жінки твого ближнього", "Не пожадай нічого того, що належить ближньому твому"
Чим більше людина буде думати "як не заздрити", "чи не осуджувати", тим більше буде те продовжувати робити. Ми не можемо змусити себе не думати про річ чи певну особу, яка стосується мене. Але ми можемо у правильному напрямку спрямувати наші думки. Важливо не забирати симптоми, а дивитися в корінь. Якщо я бачу, що хтось помиляється, потрібно навчитися благословити, щоб ця особа виправилась. Якщо я бачу, що хтось багато часуне навчився чогось робити, я можу благословити в думках нарешті навчитись цій людині. Якщо я бачу, що хтось грішить, я приймаю рішення благословити певну людину пізнати Божу любов, навернутися, покаятися, пізнати наслідки своїх вчинків.
"Якщо ми навчимося мислити у інший спосіб, навіть якщо щось вирветься колись з уст, це не буде вже так страшно", - стверджує отець Іван, заохочуючи навчитися позитивного Божого мислення, щоб благословляти, а не прокльонати, бажати мати іншому більше, замість заздрити, та ін.
Справжня відбудова України після війни має починатися не з відновлення інфраструктури, а з відновлення людського серця, де центром усього має бути Христос. Без Бога людина неминуче руйнує себе та навколишній світ, тому важливо переосмислити фундаментальні цінності та будувати життя на «камені» віри, а не на хиткому піску матеріальних благ. Цей шлях передбачає зцілення стосунків через прощення, повернення людської гідності як образу Божого та щоденне перетворення через молитву і Євхаристію. Лише так можна побудувати країну, яка буде не просто заможною, а насамперед людяною та Божою.
Як можливо покірно прийняти й пережити наслідки власних помилок серед суспільства? У програмі «У ваших намірах» говоримо з о. Міхалем Бранкевичем про прем’єру фільму «Одіссея» — екранізацію епічної давньогрецької поеми Гомера, яка цього літа вийшла на екрани України. Режисер фільму — Крістофер Нолан. Існує певне уявлення, що в Греції очікували на пришестя того, хто керуватиметься правдою і віддасть своє життя за всіх…
Відкрийте для себе духовну глибину Лоретанської літанії — молитви, що перетворює земні скорботи на вічну радість. Це не просто перелік титулів Діви Марії, а живий діалог із Богом, де кожен заклик відкриває простір для ваших особистих прохань.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.