Слухати Радіо

01:40

Духовні читання

В ефірі

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Трансляція з Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ

12:00

Царице Неба

12:20

Пісня Перемоги

13:00

Молитва

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

"Церква - це не музей, це живий сад, за який потрібно дбати, розсаджувати його, пильнувати за ним", - отець Лазар Громадський, ЧСВВ

Створено: 2019-03-27 00:00:00
Програма: Головред
Гість:

Гості програми "Головред": о. Христофор Ганинець, ЧСВВ, редактор журналу “Місіонар” та “Домашня церква” і о. Лазар Громадський, ЧСВВ, викладач еклезіології у Василіянському інституті філософсько-богословських студій. Тема: “Церква. Потреба в ній і приналежність до неї.”

Бесідуємо про церкву у світлі ІІ Ватиканського собору:

Довідка про собор:

II Ватика́нський Собо́р — XXI Вселенський Собор Католицької Церкви відкритий з ініціативи папи Івана XXIII у 1962 році тривав до 1965 року (за цей час було обрано нового папу, Собор закрився вже за папи Павла VI). На Соборі було ухвалено низку важливих документів, що стосуються церковного життя — 4 конституції, 9 декретів і 3 декларації.

Для католиків найпомітнішими наслідками Собору стали зміни в літургічній практиці Церкви, зокрема, впровадження богослужіння національними мовами разом із латинською мовою та нова, відкритіша, позиція у стосунках із некатоликами. Від УГКЦ на Соборі був представлений патріарх Йосип Сліпий.

Відкриваючи собор 11 жовтня 1962 року, Іван XXIII заявив, що метою Собору є оновлення Церкви та її розумна реорганізація, аби Церква могла продемонструвати своє розуміння розвитку світу і приєдналася до цього процесу. Папа висловив побажання, щоб результатом цього Собору стала відкрита світові Церква. Завданням Собору було не відкидати та засуджувати реалії сучасного світу, а провести реформи, які давно назріли.

Боже Милосердя - відповідь на рани світу

Боже Милосердя - відповідь на рани світу

Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.
2026-04-07 00:00:00
ДРУГИЙ ХРИСТОС: Таємниця чи реальність?

ДРУГИЙ ХРИСТОС: Таємниця чи реальність?

У цей особливий день — Великий четвер — ми згадуємо встановлення двох найважливіших таїнств: Священства та Євхаристії. Чому церква називає священника «Alter Christus» (другим Христом)? Який глибокий сенс прихований у жесті обмивання ніг, і чому навіть апостол Петро спочатку не міг цього збагнути?
2026-04-02 00:00:00
«Карітас Київ» у час війни: служіння, що відповідає на найглибші потреби.

«Карітас Київ» у час війни: служіння, що відповідає на найглибші потреби.

В ефірі програми «У ваших намірах» отець Роман Сиротич розповів, як «Карітас Київ» адаптував своє служіння до викликів повномасштабної війни. Йшлося про гарячі обіди, підтримку під час енергетичної кризи, міжнародну допомогу та ключову роль волонтерів у щоденній праці організації.
2026-04-02 00:00:00
Межа вдосконалення: коли прагнення перевершити себе стає загрозою

Межа вдосконалення: коли прагнення перевершити себе стає загрозою

У четвертій катехезі циклу про людину отець Віталій Козак говорить про головні виклики людини, яка прагне перевершити саму себе, і застерігає від небезпеки втрати гідності. «Проблема не в технології, проблема в серці того, хто її використовує», — наголошує монах-кармеліт, підводячи до глибшого питання про справжню природу людини.
2026-04-01 00:00:00
Православ’я між традицією і викликами часу: від імперської спадщини до сучасності

Православ’я між традицією і викликами часу: від імперської спадщини до сучасності

У програмі «Наближаючись до Православ’я» отець Петро Лопатинський розмірковує над православним політичним богослов’ям, звертаючись до подій ХХ століття та впливу західного світу на церковну свідомість. У центрі розмови — патристичний синтез, небезпека етнофілетизму та питання: чи здатне православ’я поєднати вірність традиції з відкритістю до розвитку.
2026-04-01 00:00:00