«Церква поруч із пораненим серцем війни: як народжується душпастирство підтримки»

«Сьогодні наше завдання не лише молитися за мир, але й вчитися бути поруч із тими, хто пережив війну всередині себе. Ми бачимо, що повернення з фронту — це лише початок іншої боротьби, часто тихої і невидимої. Саме тому Церква створює простір, де можна говорити, слухати й поступово зцілюватися. Через такі ініціативи, як програма “Пліч-о-пліч”, ми хочемо допомогти священникам і мирянам краще розуміти внутрішній світ воїна, навчитися підтримувати родини загиблих і поранених, і не боятися бути поруч із болем. Бо душпастирство під час війни — це не про структури, це про присутність, співчуття і відповідальність бути разом».