Церкви та монастирі Подолу, які дожили до наших днів, їхні святині та чудесні історії — про ці місця розповідає о. Михаїл Карнаух

Іллінська церква. Іллінська церква була першим храмом, збудованим у Києві ще до Володимирового хрещення. Сучасний храм збудований у 1692 р. у стилі українського бароко. Протягом XVІІІ ст. збудовано дзвіницю, браму з огорожею, малу бурсу та проскурню. Церква була закрита у 1930-х рр. Під час війни знову розпочались богослужіння.

Церква Миколи Набережного (Набережно-Микільська церква) – споруджена за проектом І.Г. Григоровича-Барського у 1772-1775 рр. у стилі українського бароко, добре збереглася до наших днів. Була діючою до 1960-го р. У 1992 р. знову повернута громаді. Зараз належить ПЦУ. Поряд збудований храм Всіх святих українського народу.

Фролівський Вознесенський жіночий монастир. Відомий з XV ст., 1710 р. його об`єднали з Вознесенським монастирем.
У 1722-1732 роках збудовано головний храм обителі – Вознесенську церкву, біля неї – трапезну залу з церквою. На території монастиря також було збудовано Воскресенську церкву (у стилі класицизму, 1824), дзвіницю (1740, перебудована у 1824), Казанську церкву (1841-1844, сильно постраждала в радянський час, бо була переобладнана під цех).

Храм святого Миколая Чудотворця (церква Миколи Притиска) – зведено наприкінці XVII cт. на місці старої дерев'яної церкви, у стилі українського бароко.
"Одна з версій походження назви "Притиська" заглиблює історію храму аж до княжих часів, коли в гирлі річки Почайна біля притики, тобто порту на шляху з варяг у греки, постала одна з перших на теренах Русi церков, присвячена Святому Миколі. Згідно з іншою версією, при спробі пограбування храму, Святий (або його ікона) притис злодія i тримав до появи вiрян."
В радянські часи була віддана під різні установи.

Дзвіниця Церкви Миколи Доброго – збудована 1716 р. у московському стилі, поряд з церквою. Сама церква була зруйнована у 1935 р., дзвіниця ж лишилась. Зараз належить УГКЦ. У 1913 р. у церкві вінчався М.Булгаков.

Церква Різдва Христового – збудована у 1809-1814 рр. за проектом архітектора Андрія Меленського. Була зруйнована у 1935 році. Відбудована на початку 2000-х рр. майже в точній відповідності.