"Часто бачив, як владика Петро Мальчук плакав в часі Літургії", - отець Віталій Безшкурий

Після свого призначення на ординарія ми з владикою Петром зустрілися на похованні отця Фелікса Свінціцького в Полонному.  Він детально розпитував мене про моє служіння в Новоград-Волинському. Для мене було дивним,  яка йому різниця? Я повертався до цього питання, він у відповідь лише посміхався. Потім архієпископ Петро приїздив до мене разом з тудішнім канцлером отцем Олександром Гурським. Я розумів,  що мене можуть перевести в інше місце,  бо я досить тривалий час служив на перердньомі місці - 11 років! Так і сталося, спочатку мене перевели у Вищу духовну Ворзельську семінарію,  після чого прозвучала пропозиція стати настоятелем прокатедрального собору святого Олександра. Єпископам не відмовляють! 
Ми будували стосунки на взаємній довірі! Бо довіри неможливо працювати навіть на малій парафії не говорячи про цілу дієцезію!