Чого навчають школярів на уроці "Християнської етики"?

"Існують три сучасних програми, з якими працюють педагоги духовно-морального спрямування: "Основи християнської етики", "Християнська етика в українській культурі", "Біблійні історії та християнська етика". Дані програми затвердженні Міністерством освіти і науки України, - розповідає Ірина Назаренко.

- З 1992 року у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей рішеннями органів місцевого самоврядування було введено експериментальний предмет на вибір “Основи християнської моралі”. З часом предмет отримав назву "Основи християнської етики". Була створена спеціальна комісія, що розробляла зміст нових курсів духовно-морального спрямування, до складу якої увійшли відомі філософи, педагоги, вчителі та представники різних конфесій.

Мета курсу "Основи християнської етики" - формування християнських моральних чеснот та цінностей у дітей, виховання свідомої, вільної та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві, творення належних умов для глибшого самопізнання, розкриття та реалізації своїх творчих здібностей і таланту.

Цей предмет не є вченням віри. Він не включає ані релігійних обрядів і не ставить за мету залучення дитини до якоїсь певної конфесії.  Це виховання моральних чеснот на основі християнства. Єдиною основою програм є Біблія. Також використовуються інші християнські джерела, які не суперечать Святому Письму.

Ця програма є міжконфесійною, тому обрядовість виключена. Основна молитва "Отче наш", яку учнів мають змогу вивчити, але без примусу чи змушування зі сторони вчителя.

Згідно законодавства України освіта в нашій державі є світською. Вона забезпечує свободу совісті і гарантує вільне світоглядне самовизначення особистості, у тому числі можливість ознайомлення учнів з основами релігійних знань. Європейський досвід багатьох країн показує, що вивчення предметів, які містять елементи релігійного, зокрема християнського світогляду, може започатковуватися винятково на базі партнерських стосунків між різними конфесіями, Державою та церквою, через діалог з батьками та учнями.

На сьогодні рідко у школах можна знайти предмет «Християнської етики» у шкільному розкладі. Чому? Одна з головних причин  – це пасивність батьків, які маючи в руках легальні можливості, не користуються ними! Достатньо лише, щоб 8 батьків (в сільській місцевості достатньо 4 осіб) звернулися з письмовим зверненням до директора школи, щоб він створив для їх дітей групу з вивчення християнської етики".

 Інформацію про законні підстави для викладання  предметів духовно-морального спрямування в школі, про програми таких предметів та готові бланки заяв на ім’я директора школи знайдете сайті Комісії у справах душпастерства молоді в Україні РКЦ