Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Житія святих
Акафіст
Святий дня
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Недільні читання
Духовні читання
Непісні розмови
Біблійні читання
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Кожна людина прагне бути щасливою. Це бажання вклав у наше серце сам Бог, щоб ми шукали Його, адже лише Він може повністю його вдовольнити. Пригадуючи думку святого Августина, катехит пояснює: шукаючи Бога, людина шукає щасливого життя. Однак часто ми пов’язуємо щастя з достатком, відпочинком і відсутністю труднощів. Чи цього справді достатньо для серця?
Отець Міхал звертає увагу на скульптуру Мікеланджело «П’єта», де Богородиця тримає тіло Ісуса, знятого з хреста. У виразі обличчя Христа священник вбачає легку усмішку та прочитує в ній образ любові, яка визволяє людину з рабства гріха. Через смерть і воскресіння Ісуса можемо вже тепер досвідчувати свободу та нове життя.
«Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога». Чистота серця стосується наших намірів, думок і бажань. Чи вміємо щиро радіти, коли іншій людині стає краще? Чи тішимося її визволенням від гріха, чи дозволяємо заздрості затьмарювати цю радість? Катехит нагадує: чистота серця є Божим даром, який потребує щоденної турботи. Важливо звільняти в собі місце для Бога, відмовляючись від ненависті, гордині й нестриманості.
Сам комфорт не здатний наповнити життя змістом. Навіть достаток може набриднути, якщо людина не знає, заради чого живе. Згадуючи святу Фаустину, священник скеровує увагу до Божого милосердя: саме довіра до Господа дозволяє серцю знайти спокій і прийняти Його турботу.
«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Ці слова особливо промовляють до нас в Україні, яка переживає війну. Миротворець не залишається байдужим до ворожнечі, прагне примирення та допомагає долати ненависть. Його спонукає любов до людей, а не особиста вигода. Отець Міхал наголошує, що йдеться і про внутрішній мир, і про можливість жити в безпеці, без страху, вільно спілкуватися рідною мовою та відповідати на Божу любов.
Роздумуючи про переслідуваних за правду, катехит пригадує святого Йоана Хрестителя. Він не замовчував неправди, викриваючи негідний союз Ірода, і заплатив за вірність життям. Залишатися вірним правді буває болісно. Проте довіра до Божої любові допомагає людині не підкоряти своє життя фальші.
Блаженства запрошують перевірити власні уявлення про щастя. Чим наповнюю своє серце? Що керує моїми вчинками? Чи дозволяю Богові вести мене до життя, якого насправді прагну?