"Чому ми називаємо Діву Марію Царицею і Матір'ю милосердя?" - відповідає сестра Каміла Кармалюк

Стародавній антифон, який приписують бенедиктинському монаху святому Герману, прозваному Калікою, Salve Regina Mater Misericordiae звучить українською так: 

Витай, Царице, Мати милосердя!
Життя, насолодо і надіє наша, витай!
До Тебе взиваємо, ми вигнанці, потомки Єви.
По Тобі зітхаємо, тужимо і плачемо у цій сліз долині.
Тому, Заступнице наша, просимо, зверни на нас милосердні очі Твої.
Та Ісуса, благословенний плід утроби Твоєї,
покажи нам у цьому вигнанні.
О ласкава,
о милосердна,
о солодка Діво Маріє...

 Багато святих, які були палкими прихильниками Пресвятої Діви Марії, роздумували над словами цієї молитви.

Зокрема, розважання над цією молитвою описані у книзі "Прослава Діви Марії" святим Ігнатієм Альфонсо Марія Лігуорі. Будучи монахом, засновником ордену редемптористів і проголошений Вчителем Церкви, святий Альфонсо Лігуорі був, насправді, вірним сином Марії, нагадуючи у своїх проповідях, про Діву Марію, яка є такою прекрасною і розкішною, що чим більше ми ЇЇ прославляємо і величаємо, тим більше ми приносимо славу Пресвятій Трійці. 

Ця молитва, або антифон, яку ми часто співаємо під час марійних свят, може стати нагодою для кожного з нас дослідити свою віру і описати ставлення до дії Бога в житті Марії і через Неї - в нашому житті.
Коли Пресвята Діва Марія народила Божого Сина, Вона безпосередньо стала Матір'ю милосердя, бо через послух проявила милосердя до світу. Тому що Ісус Христос народився для того, щоб спасти і відкупити світ.
Водночас, свобода Діви Марії дозволяє називати її Царицею, адже Бог вибирає ЇЇ, бо через Свою вільність і великодушність Марія народжує Царя. 

Сестра Каміла Кармалюк