38 річний священник очолив Бердичівський Всеукраїнський санктуарій Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
"Для мене подібне призначення - повна несподіванка. Жодних чуток про зміни не ходило. Тому моє запитання: чому саме я, виглядало цілком логічним.
Чи лякає мене думка, що серед братів, які служать у санктуарії я наймолодший? В мене є надія, що за місяць наш диякон Олександр буде висвячений, то тоді він буде наймолодшим!
В нашій спільноти є два екс-настоятелі, це отець Рафал і отець Павло, то в момент усвідомлення, що я стану їх настоятелем трохи хвилює. Але мені дарує надію Святе Письмо, там були часи, коли старші любили послухати голос молодшого, бо мали віру, що через нього говорить Господь!", - розповів отець Віталій Козак.
"Я мав передчуття до чогось іншого, - говорить священник. - Багато людей знає, я декілька місяців лікуюсь і досить серйозно. Тому думав, що ось-ось мої настоятелі вишлють мене на лікування. Чекав, що на останній зустрічі Делегатури, брати позитивно розглянуть питання мого виїзду, а вони розглянули позитивно інше питання.
Господь через наші немочі - дає певне очищення дякуючи хворобі. Маю не коронавірусний недуг. Хоч один мій друг, знаючи мій діагноз, сказав, що краще б це був коронавірус!
Деякі цінності в моїй голові змінилися. Я зрозумів, що багато речей є другорядними! Сподіваюсь, що після 22 травня, це дата моєї чергової реабілітації, буду вже здоровим, адже почуваюсь значно краще", - зазначив отець Віталій Козак.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
Отець Віталій Козак, монах-кармеліт, у дев’ятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» розмірковує над темою «Утопія без Бога». Священник показує, як спроба збудувати досконалий світ без слабкості, благодаті та покаяння перетворює його на холодну й стерильну систему.
Монах-кармеліт отець Віталій Козак у восьмій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» говорить про небезпеку егоїзму, який видає себе за силу і чесноту. Священник застерігає: коли успіх і продуктивність стають мірилом істини, людина ризикує втратити здатність любити, прощати і бути милосердною.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?