Чому Великдень не має сталої дати? Чому потрібно мовчати? Чи боятися голоду? Як виживає Церква під час карантину? Відповідає єпископ Віталій Кривицький

У програмі "У ваших намірах" Ян Собіло, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії, згадує особисті зустрічі зі Святішим Отцем Йоаном Павлом II.

В ефірі Радіо Марія — програма «Захристія». Гість — отець Михайло Романів, монах-домініканець, директор Центру Святого Мартина де Порреса у Фастові. Ми говоримо про покликання і служіння, про милосердя, яке не замикається в стінах храму, а простягає руки до тих, хто потребує — на фронті, у прифронтових містах, у домівках, зранених війною. Як народжувався Центр Святого Мартина, як долалися труднощі, що стояло за кожним актом допомоги — і чим живе сьогодні цей осередок християнської надії. Також — про матерів загиблих, про духовну реабілітацію, про людські історії, які торкаються серця. І про одне запитання, що найчастіше лунає на лінії фронту: де був Бог, коли все це сталося?

Отець Станіслав Нуцковський говорить про слухання, яке має спонукати до дії та вчинку.

Отець Міхал Бранкевич обговорює з журналістом Іваницьким Сергієм проблему віктимності (комплекс жертви). Чим цей феномен небезпечний?

У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія отець Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, роздумував над темою довіри Богові у час невизначеності. Священник наголошує: Господь запрошує людину до внутрішньої мандрівки від страху до впевненості, від тривоги до миру. Через приклад праотця Авраама і слова святого Августина отець Олександр показує, що навіть у темряві Бог поруч, а Його мовчання — не байдужість, а запрошення до глибшої віри.