11 листопада 2001 року відійшов у вічність легендарний священик, якого на Поділлі інакше, як святим не називають...
Мене особисто запалив до священицького життя отець Владислав Ванагс. Його легендарні слова, вже стали наріжними в Городку: "У тебя мало веры! Почему ты не веришь в то, что Господь может исполнить твои просьбы?". Для багатьох цей вираз став допомагою, переосмисленням віри.
Господь так уклав його долю, що не дивлячись на обставини, які на початку складались не на користь священницького покликання, все ж таки допровадили його до богопосвяченного життя!
Отець Владислав молився ночами, отцям, які служили з ним - не було легко. Він вимагав і від оточуючих! О 5 ранку - під'йом! Окрім того, що щодня він постійно служив Службу для людей, ввечері у нього не бракувало сил приходити на месу вже як простий парафіянин.
За життя ми не знали, наскільки отець Владислав жертвував себе в молитві. він спав на щебінці, практикував носіння власянниці, бичував себе бичем. Я сам випадково бачив, як він лягав прям на дол, у такий спосіб він покутував.
Був один епізод в його біографії, коли отець хотів покинути Городок. Одна газета написала матеріал з промовистим заголовком: "Пляма на рясі священика". В конкретному матеріалі розповідалося про "гріхи" отця, його дітей, дружину. Автори сподівалися на розголос, резонанс. Парафіяни не прийняли цю інформацію, стали рвати ці листівки прямо в храмі і на його підступах. Сам отець близько до серця сприйняв таку атаку. Він взяв маленьку валізу, і відправився до отця Яна Пурвінського, маючу за мету сповістити йому про свій намір відбути з Городка. - "Отче, я просто боюсь. що мене після цього не будуть приймати, або просто вб'ють!" - Майбутній владика відповів: - "Краще повертайся, і помреш, як мученик, ніж утічеш, і на все життя станеш боягузом". Отець Владислав послухався, і люди його прийняли без компромісів!
Справді, у отця Владислава були діти, і жінка, але з нею темна історія, як згодом виявилося, вона його серйозно обманула, до того ж там була задіяна магія...