Дитячі страхи

Що це таке - дитячий страх? Страх базується на інстинкті самозбереження, має захисний характер та супроводжується певними фізіологічними змінами нервової діяльності – змінюється пульс, дихання, тиск, виділення шлункового соку. Страх з’являється тоді, коли виникає якась загроза, коли людина, дитина переживає якусь реальну чи уявну небезпеку. 
Іноді страх з’являється в результаті якогось травмуючого досвіду – коли дитина накопичує життєвий досвід, спілкування – переляк, хвороба, конфлікти, невдачі, поразки. Але є й т.зв. навіяний страх – його джерело – дорослі, що оточують дитину (батьки, бабусі, вихователі) – які несвідомо заражають дитину страхом, постійно підкреслюють небезпеку, навіть коли говорять: «Не смикай собаку – вкусить», «не торкайся – обпечешся», «не відчиняй двері – там поганий дядя» - дитина сприймає тільки другу частину фрази! Дитині незрозуміло, чим саме все це йому загрожує, але він вже відчуває сигнал тривоги та виникає реакція страху як , як регулятор поведінки. Але якщо дитину залякувати «просто так», для «профілактики»,  то дитина починає втрачати спонтанність в поведінці та впевненість у собі. Страхи починають множитися, а дитина – все більш напружена й обережна. Крім, цього, якщо батьки часто ведуть розмови при дитині про нещастя, хвороби, смерть, вбивства, пожежі – це мимоволі закріплюється в психіці дитини.
Часто, коли ми говоримо про страх, згадуємо про тривогу. І тривога, і страх мають спільний емоційний компонент – хвилювання, неспокій, тобто коли сприймається якась загроза або відсутність почуття безпеки. Апофеоз страху і тривоги – жах. Тривога – передчуття чи очікування небезпеки, буває коли ми очікуємо якусь подію, яка може загрожувати неприємностями.
 Таким чином, страх – емоційно загострене відображення в свідомості конкретної загрози для життя чи благополуччя, а тривога – емоційно загострене відчуття загрози, яка може наступити. Але тривога – не завжди негативне відчуття, вона може проявлятися, як радісне хвилювання, радісне очікування.
У дитини також проявляється і страх, і тривога. Як проявляється страх, тривога в різних періодах життя дитини? Почнемо з періоду вагітності та пологів – неспокій, що відчуває жінка під час вагітності – перший досвід неспокою у дитини. Особливо у другій частині вагітності, дитина отримує неспокою кожного разу, коли мати знаходиться у тривожному стані. Можливі навіть певні функціональні порушення в діяльності організму у відповідь на хвилювання та роздратування матері. Неспокій матері викликає і відповідну рухому реакцію плоду. При емоційному стресі під час вагітності виникає ймовірність передчасних пологів, різні порушення пологової діяльності.
Такі новонароджені мають підвищену нервову збуджуваність, більш високий м’язовий тонус. Вони здригаються від шуму, гучного голосу, яркого світла. – такій дитині потрібно створити відповідні умови (для цього іноді малюків занурюють в теплу воду, де температура і тиск відповідають показникам рідини під час вагітності; в родовій кімнаті немає яскравого світла, намагаються створити тишу, а головне, новонароджений як можна скоріше передається матері). Мати, як ніхто інший, здатна заспокоїти дитину. Важливо не відкладати контакт дитини з матір’ю та прикладання до грудей – для нормалізації емоційного й стресового стану.
Тому, важливо здійснювати профілактику емоційних розладів у дітей – ще до народження, а подружжя повинні пам’ятати, що період вагітності – не кращий час для скандалів чи непорозумінь, прийняття на себе підвищених обов’язків, здачі екзаменів та дипломних робіт. Жінку потрібно оберігати, бути до неї більш чуйними, оскільки саме в цей період вона потребує емоційної підтримки близьких.