Як ми використовуємо свою вільну волю? Чи обираємо власні думки і накладаємо цензуру, щоб запобігти вчинку гріха? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту виголосив катехизу на тему вільної волі, яку ми отримуємо від Бога.
Коли людина як особа чи персона не береться до уваги, це є дія нечистого духа.
Отець Віктор звертає нашу увагу на те, що людина має вільну волю і має право обирати. Ми не хочемо бути чиїмись рабами, Україна є вільною нацією і це виконання сотворено Господом. У Книзі Буття ми зустрічаємо Адама, якому Отець заповів: "З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш" (Бут. 2:16-17)
Порушення заповідей Божих, які Господь дає нам задля спасіння, несе за собою трагедію. Коли людина говорить "я є вільна", потрапляє у пастку гріха і починає ховатися за короткотривалими радостями, шукаючи приємності для тіла через алкоголь, наркотики, магію, езотерику та ін.
Злий дух хоче перешкодити нам бути істинно щасливими. Він прагне через обман не залишити нам вибору, або скерувати нашу вільну волю до сваволі. Так можемо почути у світі: "Випий, інакше ти мене не шануєш". Але єдине, що ми мусимо, це померти, у всьому іншому Господь дає нам вільну волю і благословляє задля щастя і спасіння.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.