У програмі «Відкрите питання» Оксана Дмитерко прокоментувала останнє Послання Богородиці від 25 липня 2026 року та розповіла про резонансний акт вандалізму і святотатства, що стався у Меджугор’ї. Гостя поділилася свідченнями про незвичайні події, які передували цьому випадку, та закликала дивитися на трагедію насамперед як на прояв духовної боротьби, а не лише людської злоби.
Коментуючи останнє Послання Богородиці від 25 липня 2026 року, Оксана Дмитерко наголосила, що головною метою Її приходу до Меджугор’я є мир. «Богородиця тримає руку на пульсі. Вона приходить, щоб принести людству мир, особливо туди, де точиться духовна боротьба», — зазначила гостя.
Однією з головних тем розмови став акт вандалізму та святотатства, який нещодавно сколихнув Меджугор’є. Йшлося про Бартоша Краковяка — чоловіка, який, колись був віруючим, але зрештою став виконавцем тяжкого злочину проти святині. «Моя особиста теорія полягає в тому, що він став інструментом, керованим сатаною», — сказала пані Оксана, наголошуючи, що зло часто використовує людину як своє знаряддя.
Пані Оксана розповіла і про події, що передували цьому випадку. За кілька днів до святотатства вона сама перебувала у Меджугор’ї. Під час нічної Адорації одна богопосвячена особа з її групи мала незвичайне видіння. «Близько третьої години ночі вона побачила на лавці постать у коричневій або навіть помаранчевій туніці з каптуром, на якому були якісь знаки. У неї виникло сильне відчуття чогось недоброго, містичного», — переказала гостя, припускаючи, що ці події могли бути духовим попередженням про те, що мало статися.
Також пролунало свідчення про дитину зі спільноти «Військо Богородиці», якій наснився незвичайний сон. У ньому чоловік, одягнений у червоне, увімкнув великий екран, після чого люди ніби втратили свободу й опинилися під гіпнотичним впливом. Лише тоді, коли інша особа вимкнула цей екран, вони повернулися до нормального стану. «Ми віримо, що Бог іноді промовляє навіть через дітей. Для мене цей сон став ще одним знаком духовної боротьби», — зауважила Оксана Дмитерко. Водночас вона розповіла, що діти зі спільноти постяться та моляться за чоловіка, який вчинив святотатство, просячи для нього Божого милосердя і навернення.
Гостя звернула увагу, що не варто зводити проблему лише до цього одного випадку.
«Ми багато говоримо про цей злочин, але дуже часто самі паломники своїм одягом, неповагою під час адорації чи негідною поведінкою під час Святого Причастя також зневажають святість цього місця», — підсумувала Оксана Дмитерко, закликавши до глибшого навернення, пошани до святині та щирої молитви за мир і спасіння людських душ.
У 21-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак роздумує над тим, як страх стає одним із найдієвіших інструментів поневолення людини. Спираючись на біблійну історію гріхопадіння, а також романи «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд і «1984» Джорджа Орвелла, священик показує, чому люди нерідко добровільно відмовляються від свободи ще до того, як хтось почне їм погрожувати.
Чому старовинні фольгові ікони сьогодні знову привертають увагу українців, а кожна з них виявляється не лише мистецькою пам’яткою, а й свідком людських доль? У програмі «Захристія» письменниця й дослідниця народних традицій Ірина Рачковська розповідає про унікальну колекцію. Ікони, що пережили заслання, сльози та молитви, і про те, як вони знову виконують своє найголовніше призначення.
У програмі «У Ваших намірах» на хвилях Радіо Марія брат Андрій, францисканець, розмірковує про небезпеку надмірної набожності, яка може віддаляти людину від її справжнього покликання. На прикладі жінки, яка занедбує свою сім’ю, але надзвичайно активна в парафіяльному житті, священник пояснює, чому така побожність не відповідає Божій волі.
У черговій катехезі циклу духовного паломництва до Святої Землі отець Гжегож Вавжиняк розглядає постать Самсона крізь призму покликання назорея. Священник пояснює, що означало бути посвяченим Богові, чому Самсон зазнав поразки та проводить паралель між старозавітними назореями і юродивими Христа ради.
У двадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак розмірковує над темою «Любов сильніша, ніж страх», запрошуючи слухачів шукати внутрішню свободу та вчитися мислити самостійно, а не лише під впливом інформаційного шуму. Священник наголошує, що саме внутрішня свобода стає тим простором, де людина може по-справжньому зустрітися з Богом.