Про Святого Франциска і святкування Різдва в Греччо виголосив катехизу брат-капуцин о.Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м.Києві. Священник наголошує: історія, що колись трапилась зі святим у маленькому містечку Італії, сьогодні дає нам чудову можливість "оживити" події і обставини народження Ісуса Христа.
Традиція Вертепу була започаткована Святим Франциском у 1223 році. Тоді Франциск роздумував, як на Різдво зробити так, щоб Віфлеєм - місце народження Ісуса - перемістився у Греччо, Італію, де він зупинився під час однієї із подорожей. Франциск також шукав відповіді, як бути Братом Меншим для людей навколо та усього творіння, а також братом для Ісуса Христа. Прагнення побачити бідність та труднощі на власні очі, у яких народився Христос, дозволило доторкнутися серцем до Таємниці Втілення Бога.
"Merry Christmas" (пер. "щасливого Різдва") часто можемо почути у фільмах західних країн. Але Різдва чого, кого? У язичництві святкували народження світла, сонця, нового дня. Ми маємо повертати досвід святкування народження саме Ісуса Христа. У Ньому є народження кожного з нас до віри в Бога і Царства Божого, яку ми отримуємо через Таїнство Хрещення.
Як добрий пастир, Франциск шукав спосіб катехизи для неписьменних, тому вертеп став Євангелієм для очей. Ісус є не тільки Богом, але й людиною - це показує нам потребу повернення любові до людини. Задля незвичної форми святкування, пов'язаної з яслами, тваринами, нічною Месою, Франциск взяв довзвіл у Папи, щоб це була не просто вистава, а літургійно-молитовний спосіб переживання Різдва. "Я хочу мати Римську Церкву своєю Матір'ю", - цитата Франциска, яка говорить про послух Франциска, який нічого не робив без дозволу Церкви.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.