"Дружба - це інше ім'я Любові, для якої немає меж", - о.Матвій Стибурський

Без дружби неможливо зростати та складно проходити життя, незалежно від віку, тому що рани, які ми досвідчуємо, можуть нас знищити або закрити від світу. Дружба — один із найбільших дарів, які ми можемо отримати від Бога. Священник запрошує споглянути на дружбу як на глибокі, добровільні, тривалі відносини між людиною і людиною, обґрунтовані на взаємній довірі, щирості та підтримці одне одного, а також на діленні радістю і турботі про почуття безпеки іншої особи.

Дружба лікує рани та може змінювати історію людей, народів і Церкви. Біблійні приклади дружби можемо побачити серед таких постатей: Давид і Йонатан пройшли випробування ненавистю царя Саула, і світ отримав вічного Царя — Ісуса; Мойсей і Аарон вивели народ із єгипетського рабства та провели його через пустелю; апостоли, яких Ісус завжди посилав по двоє, підтримуючи одне одного, змінили історію людства, будучи укріпленими Духом Святим.

«Побратим за побратима», — згадує брат Матвій дружбу військових на війні, де, рятуючи життя та допомагаючи одне одному вистояти, часто віддають власне життя за іншого. «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо. 15:13).

Брат Матвій виділяє основні цінності — ознаки дружби: вірність, посвячення себе, співпрацю, солідарність, а часом — просто присутність. З історії Католицької Церкви маємо приклади святих, які за допомогою дружби сприяли її розвитку: святі Франциск і Клара — «дві руки Бога, чоловіча і жіноча», разом із домініканцями відновлювали Католицьку Церкву; святі Тереза Авільська та Йоан від Хреста сприяли розвитку жіночого та чоловічого Ордену Босих Кармелітів; святі Бенедикт і Схоластика — друзі по крові та в Дусі Святому, в розмовах про Христа та спільній молитві; блаженні Василь і Йосиф Сліпий, підтримуючи одне одного під час тортур, зберегли єдність Греко-Католицької Церкви.

Поодинці ми слабкі: дружба об’єднує та допомагає перемагати диявола, який робить усе, щоб роз’єднати.