Найближчої суботи українці цілого світу пригадуватимуть чергові роковини страшної трагедії ХХ століття - голодомору, який вчинила злочинна комуністична сталінська влада проти населення України.
В цій програмі автор, отець Михайло Карнаух говорить про Церкву в роки голодомору 1932-1933: яким чином Церква допомагала голодуючому населенню, хто з єпископів зазнав голодної смерті, чому саме Центральна Україна постраждала найбільше і до чого тут УАПЦ?
Українське сільське населення перед голодомором було надзвичайно релігійним, хоча влада вже розпочала антирелігійну кампанію. В українських селах стрімко розвивалася антикомуністична ідея і лише геноцид міг її зупинити. Селяни відмовлялися іти в колгоспи, відбувалися масові "розкуркулення". Бували випадки, коли священник брав на утримання від багатого селянина якусь частину зерна, щоб не відібрали. І коли в нього знаходили збіжжя, відразу вказували на Церкву, яка вона багата.
В цих же роках на Церкву наклали великі податки, часом парафіяни не мали змоги сплатити податки, і писали звернення, аби влада ліквідувала спільноту. Таким чином храми зачинялися. Для того, щоб скомпроментувати Церкву, влада в храм звозила зерно, а потім показово ганьбила Церкву, що мовляв, скільки вона має хліба. В 1932 році по цілій Україні було зачинено 30 храмів. Чимало випадків було, коли Церква в особі своїх священників і єпископів намагалася організувати допомогу голодуючим, натомість ці ініціатори відразу каралися, розтрілом, або засланням до Сибіру.
Отець Віталій Козак у завершальній катехезі циклу про антропологію святої Едити Штайн говорить про глибоку кризу сучасних стосунків між чоловіком і жінкою. Священник пояснює: втрата бачення іншого як особистості й таємниці поступово перетворює любов на взаємне використання.
У програмі «Наближаючись до Православ’я» благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Михайло Карнаух розповідає про духовну велич і непросте сьогодення однієї з найголовніших святинь України. Священник повертає слухачів до витоків Лаври, заснованої преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, відкриває красу і значення Великої Успенської церкви, а також пояснює, що означає нетлінність мощей святих. Отець Михайло ділиться особистим досвідом участі у переоблаченні мощей Києво-Печерських угодників, розвіює міфи та закиди щодо цього процесу і розповідає, як саме відбувається ця священна праця. Також йдеться про сучасне життя Лаври, яка сьогодні займає 24 гектари території, про співіснування різних чернечих спільнот і про виклики війни — зокрема наслідки обстрілів, що пошкодили монастирські будівлі.
У катехезі на хвилях радіо Марія отець Вальдемар Павелець розповідає про об’явлення Пресвятої Діви Марії у Люрді та духовне значення цього місця для мільйонів паломників. Священник пояснює, чому хворі є справжнім скарбом Церкви, та як Люрд відкриває людям шлях до внутрішнього миру й надії.
Під час програми «У ваших намірах» брат Вєслав Качмарчик розповів про масштабну допомогу польської церкви для України, ініційовану кардиналом Кракова Ґжегожем Рисем після розмови з Блаженнішим Святославом. Краківська Дієцезія зібрала 3 мільйони злотих (близько 33 мільйонів гривень), які вже спрямовують на обігрівачі, генератори та продукти для постраждалих від війни українців.
У катехезі на хвилях Радіо Марія отець Вольдемар Павелець роздумує над Божим Милосердям як відповіддю на трагедії війни та людський біль. Священник пояснює, як людина може стати знаряддям Божої любові навіть у часи страху, темряви та випробувань.