Франциск Асизький — реформатор любов’ю: чому його вогонь потрібен Церкві ХХІ століття

Отець Андрій Немченко наголошує, що святий Франциск Асизький є не просто історичною постаттю чи засновником ордену, а живим викликом для Церкви кожної епохи. «Франциск не реформував Церкву структурами — він реформував її любов’ю», — підкреслює священник. Саме тому в ХХІ столітті Церква знову і знову повертається до його особи: «Головною рисою святого Франциска була любов — любов, яка палала, як у серафимів, найближчих до Бога». Стигмати, вертепи, убогість і радість — усе це, за словами отця Андрія, не романтичні символи, а «знаки людини, яка настільки уподібнилася Христові, що стала Його живим відображенням». І цей ювілей, уже не локальний, а загальноцерковний, є запрошенням для всієї Церкви «знову навчитися любити так, як любив Франциск».