"Фридерик Шопен неодмінно гасив світло, сідаючи за фортепіано", - розповідає Ольга Галаненко

"Фридерик Шопен народився 22 лютого 1810 року в селі Желязова Воля, неподалік Варшави. Його батько був французьким емігрантом, а мати полькою, яка виросла у дворянській сім'ї і отримала чудове виховання. Саме мати стала першою вчителькою музики маленького Фридерика, - розповідає Ольга Галаненко.

З самого дитинства про Шопена говорили, як про маленьке чудо. Багато людей порівнювало його з Моцартом, адже він мав ідеальний музичний слух і напрочуд стрімко розвивався. Фридерик завжди був емоційним, міг розплакатися, слухаючи душевну мелодію. Прислуга в домі вважала хлопчика навіть божевільним, адже серед ночі він міг прокинутись і бігти до інструменту, аби грати.

Пізніше стало відомо, що Шопен страждав на епілепсію, тому ці нічні приступи могли бути пов'язані з цим. Але музика йому допомагала, вона його заспокоювала. Він так і звик грати у темряві.

Вже будучи дорослим музикантом, він неодмінно гасив свічки, сідаючи за фортепіано. Навіть граючи в гостях, Шопен просив загасити світло в кімнаті.

У віці 7 років маленький композитор створив свій перший твір – Полонез соль-мінор. Новина про це, потрапила до випуску варшавської газети, де музику дуже високо оцінили, а хлопчика нарекли генієм. 

У 8 років він уже почав давати концерти і мав неабияку популярність у Варшаві. В цей час були надруковані перші його твори. Хлопчик настільки пристрасно навчався музиці, що був готовий на жертви заради неї".