Христове священство. Ієрархія та провід в церкві

Засновниця та директорка БФ "Рій" Діана Ільницька поділилась у програмі "У ваших намірах" тим, як сьогодні фонд цивільно-віськової співпраці розвиває можливості підсилення війська та будує співпрацю між цивільними та військовими. Також пані Діана запрошує долучитися до волонтерства кожного і знайти своє місце у спільній праці задля розвитку забезпечення ЗСУ.

Як легко ми проходимо повз брак любові у повсякденному житті! Ми роздуваємо мимовільну розсіяність на молитві і визнаємо її на сповіді, але мовчимо про великі переступи проти головної заповіді любові. «З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою» (Йн 13,35). Апостол Йоан сказав про любов і її брак: «Так виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чинить праведності, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата. Адже це та звістка, яку ви чули від початку: щоб ми любили одне одного; не так, як Каїн, котрий був від лукавого й убив свого брата. З якої причини він убив його? Тому що його діла були злі, а діла брата — праведні. Не дивуйтеся, брати [мої], коли світ вас ненавидить. Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. А хто не любить [брата], той перебуває в смерті. Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі вічного життя, яке б у ньому перебувало. Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів. А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє своє серце від нього, то як же може Божа любов перебувати в такому? Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою! І це Його заповідь, щоб ми повірили в Ім’я Його Сина Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він нам заповів. А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він — у ньому, а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, Якого Він нам дав» (1 Йн 3,10– 8,23,24).

Про лінь майже завжди забувають або її не сприймають серйозно, хоча вона є однією з семи головних гріхів. Нам надто зручно, щоб ми прагнули серйозно працювати для власного спасіння, не кажучи вже про спасіння ближніх, за душу яких Бог спитає все таки з нас. «Від днів Йоана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його» (Mт 11,12). Лінивий слуга у Євангелії: «Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів!» (Mт 25,24–30).

Гордість була первісним гріхом ангелів і людей. І сьогодні гордість також не дає людям наблизитися до Бога. «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (Як 4,6). Ісус каже: «А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу: Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник; я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного! Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!» (Лк 18,9–14).

Егоїзм — прив’язаності і невпорядковані нахили затьмарюють у душі блиск Істини і не дають їй дістатися до справжнього життя. Якщо я хочу повернутися до Бога, то неодмінно мушу відвернутися від себе. Як же сильно ми залежимо від свого «я» і як же важко від нього звільнитися! Але тому, хто має серйозний намір зробити це, Бог допомагає своєю благодаттю. Слово Господа: «Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець» (Йн 12,24–26).