"Хто такі бойки, де вони мешкають, за якими ознаками їх вирізнити, та як віра в Бога формує їхнє повсякдення і духовну культуру", - усі факти взяті з етнографічних досліджень.

Населення Бойківщини ретельно вшановувало святого Іллю і строго дотримувалося заборони на працю в полі цього дня. Вважалося, що того, хто знехтує цим застереженням, неодмінно спіткає нещастя – блискавиця погубить увесь врожай. Заборонялося працювати навіть на толоці. В с. Либохора Турківського (Самбірського) району Львівської області ще в 70х рр. ХХ ст. в день св. Іллі остерігались везти сіно додому. В день св. Іллі існував дуже цікавий звичай: господиня підсапувала під одним із корчів картоплі і дивилась, чи остання вже дозріла.
Традиційно після свята Іллі дітям не дозволялося вже купатися у водоймах. Звичай мав загальноукраїнський характер, адже після цього дня вода в річках та озерах упродовж світлої половини доби уже не прогрівалась як слід. З цього приводу на Закарпатті побутувала відповідна приказка: «До Іллі купайся, а по Іллі – з рікою прощайся!».